Читаем Brute force (СИ) полностью

На жаль псля вдходу Ханл вд справ доступу до лицарв, навть таких бракованих, я так не отримав - Лашура суворо наказала не пдпускати мене до майже готових машин, взагал запечатати майстерню усма можливими способами. Напевно вона побоювалася, що у свй вльний час я можу щось утнути з мехами. Ага, дуже вчасно! Нби у мене ранше не було можливост це зробити. Пдозри були не безпдставними, я дйсно збирався трохи почаклувати над ними, але у мене для цього буде ще купа часу. Звсно ж заборона мене не зупинила, ще до того, як королева закнчила свою фразу, я згнав до майстерн усх вльних дронв. Я розраховував, що мен вдасться органзувати соб доступ зсередини. Але не вийшло - наставники на прохання королеви закрили ус проходи до майстерн якимось замком. найсумнше тут те, що ця зараза повнстю глушила ус канали радозв'язку на клька десяткв метрв навколо. Контроль над дронами всередин майстерн було втрачено.

Мом же завданням на увесь час вдсутност Ханл було вирзати з металу й пдганяти одну до одно нов шестрн для редукторв. Роботу приймали по кнцевому результату. Ага, буду я клька годин махати напилком заради одного колщатка! Редактор-проект-реплтанк, з цистерни вивалються вже готовий редуктор, а я можу спокйно ти займатися своми справами. От я й займався усм, про що тльки мг подумати.

А думав я в першу чергу про захист вд того агресивного туману, з яким зткнувся на болот. Я вже згадував, що мене няк не покида вдчуття, нби я щось забув. Я намагався згадати все, що колись робив навть просто думав - безрезультатно. Тому почав вишукувати все, що так чи накше може становити для мене загрозу. цей туман стояв другим номером у списку можливих непримностей. Першою був електричний струм, але нова конфгураця ммкрилу повинна раз назавжди виршити цю проблему. Туман же побороти виявилося не так уже й просто. На вдмну вд ефру, його нанти були ще не до кнця затерт, первинна програма у них працювала як слд. Тобто цей туман гриз усе, що до нього потрапляло. Виключення становили лише деяк неорганчн сполуки на кшталт кремню. навть силкон не був панацею - млк паразити швидко упзнавали штучний матерал бралися за дло з подвйним завзяттям. Тому мен потрбна принципово нова система захисту. Була думка про абляцйну броню, як я це вже робив ранше, але вона може порушити делектричн властивост ммкрилу. Залишалося лише експериментувати шукати нов варанти. Заодно виршив себе прокачати - все одно на ремонт прийшов.

Дрони здерли з мене увесь пошкоджений ммкрил, я вперше за увесь час перебування тут зумв подивитися на свого нося у його первозданному вигляд. Точнше навть не на самого нося, а на те, що вд нього залишилося.

Красень, що вже й казати! Шкри як тако на тл не залишилося взагал. Залишився лише тонкий, абсолютно прозорий шар синтетично сполучно тканини, крзь яку було видно кожен мускул - прекрасний ходячий посбник по анатом. Свй оригнальний вигляд бльш-менш зберегло лише обличчя. Ну, окрм ледь помтно рамки окулярв навколо очей, сенсорних головок на вилицях та сивого волосся, бл корен якого уже стали помтними. Але навть у такому стан я не мг не вдзначити, що хлопець мав би бути вельми симпатичним: правильн риси обличчя, тло пдтягнуте, жодного натяку на жир, та й нижче поясу чим гордитися... Серйозно, я мг би назвати його красенем! Що ж стосуться мене, то ледь-помтне мереживо чорних момерних волокон у м'язах, як ще не замнили сво природн аналоги, та чужордн включення посеред органки навряд чи когось зацкавить. Окрм патологоанатомв. Але до такого я доводити не збираюся.

Довгоочкуваним бонусом йшла нова верся ммкрилу, якого я, пам'ятаючи сторю у лс, налпив на себе з подвйним запасом. Тепер я мг без проблем робити вигляд, що перевдягаюся, а сам 'одяг' можна буде використовувати як окремого дрона. Ну нарешт - довгоочкуваний екзоскелет з змнною геометрю тла. Щоправда для пдгонки усх цих нововведень довелося трошки побгати голяка по ангарах острову. Я маю на уваз абсолютно голяка: навть без шкри. Але надвор була глуха нч, ус робтники давно спали, тому нхто не бачив, яким безпорадним я був перш клька хвилин. Спершу я навть на ноги пднятися не мг - настльки вдрзнялася фзична модель нового тла. Псля того, як базов рефлекси було напрацьовано, я на пробу збльшив габарити тла до звичних мен. Маси м'язв було ще недостатньо, однак тепер ус мо прийоми стали на сво мсця ефективнсть ближнього бою виросла в рази! Та й для маскування такий козир був дуже корисним. Навть паранок не подума, що двометровий велетень може раптом перетворитися на пдлтка.

А поки мо оновлення ще готове, я виршив зайнятися тим, що вже дуже давно вдкладав - дослдженнями. Не просто тупим збором нформац, а експериментами, творчим пошуком...