Читаем Brute force (СИ) полностью

А тепер фанфари! Головна подя року - я отримав ресурси! з розгортанням проекту Риф питання серйного виробництва дронв закрилося остаточно. Що це за проект? Все дуже просто: назва вдобража його суть. На нижнй частин острову, якраз бля генератора, було вирощено величезну конструкцю, яка ззовн дйсно дуже нагаду кораловий риф, а загальна площа поверхн як клька футбольних полв. уся ця байда виступа не тльки прекрасним теплообмнником для генератора, а ще й активно поглина ефр, направляючи його на прошивку. Тепер у мене не було няких проблем н з матералами, н з енергю! Це нби ввести код GiveAll - няких обмежень! Передати словами цей кайф неможливо. База нарешт вийшла на повну потужнсть тепер виробництво дронв не припиняться н на секунду! Швидксть виробництва обмежувалася продуктивнстю репл-танкв. Питання було лише за необхдними об'мами органки, але дрони сам натягували швидше, нж вона перероблялася. Можна було б розширити виробництво, але пдрахунки показують, що скоро кльксть дронв повнстю покри мо потреби, а цю всю радсть ще потрбно якось утримувати, на що знову ж таки потрбна органка.

Цкавий факт - рослинна бомаса при активному використанн витрачаться швидше за тваринну, але ма набагато бльший термн придатност. Ранше я на це уваги не звертав, бо мо дрони бльшу частину часу проводили в очкуванн на борту Вона. А тут, у вдрив вд системи обслуговування, на маленьких юнтах, та ще й в режим цлодобово активност - так детал суттво впливали на боздатнсть мо маленько арм. Тому конструкцю довелося змнювати: ставити змнн картридж для бомаси, навть розробляти ротовий апарат, щоб дрон мг бодай трохи поповнювати запаси пд час тривалих операцй. Звсно псля тако дозаправки картридж стають непридатними для повторного використання, але нод додаткова секунда роботи виршу все. Я навть подумував органзувати для свох павучкв мобльну заправочну станцю, але нагально потреби в нй ще не виникало.

В чому сила дронв? В тому, що вони добре стрляють? В тому, що вони бльш живуч за живих солдат? Чи може в тому, що вони не знають жалю й завжди виконують накази? Н, це все лише примн бонуси, як дару правильно пдбрана комплектаця. Головна ж сила дронв у тому, що х не шкода. Якщо перед тобою стоть вибр, вдправити в бй одного пдготовленого бйця, чи сотню грашкових машинок, нафаршированих вибухвкою - вибр очевидний. Ти нколи не будеш ризикувати людьми, якщо можливсть замнити х бездушним автоматом. Особливо чтко це розумють командири загонв, яким уже доводилося втрачати бйцв. Як ще вчора перев'язували один одному прострлен боки травили анекдоти, щоб заспокоти солдат, а сьогодн уже приймають новобранцв на мсце свого загиблого товариша, з яким пройшли вогонь, воду мдн труби. Це дуже боляче. Болючшою може бути лише зрада. Людина зрадить завжди, питання лише в цн, а дрон - нколи. Це саме те, що я Цереса щоноч змушував переживати. Дрони - це гарматне м'ясо, яке можна штампувати тисячами, втрачати - мльйонами, яке не шкода кинути на барикади, якому ти нколи не будеш симпатизувати, псля втрати якого ти не будеш намагатися покнчити життя самогубством. Нехай краще Церес зрозум це там, у симулятор, анж повторить мою долю в реальност. А якщо не зрозум - буде проходити симулятор заново, тльки вже в компан з помчниками. Ось тод я й послухаю, що вн мен скаже.

Я не пдштовхую його до думки вдмовитися вд живо сили, я намагаюся показати йому свт моми очима. Вн повинен розумти мотиви мох вчинкв, чому я веду себе саме так, а не накше. Ну якомога швидше зробити з нього свого двйника, бо дуже вже прискпливо та жовтоока дамочка дивилася на мо м'я у списку учасникв. Так, я знаю, що я егост, що завжди думаю лише про себе. Та хай би там що я про себе не думав, але вд правди не втечеш - в душ я все одно залишаюся людиною, хоча й намагаюся усма силами це заперечувати. втрата когось - це тепер дине, що може зробити мен боляче. Дуже боляче. Звичайним людям це важко зрозумти. Коли ти тривалий час сидиш у цлковитй темряв, то навть тьмяний промнчик свтла може ослпити. Я ж вишу у свому вртуальному простор, повнстю вдрзаний вд будь-яких органв чуття, сприймаю свт лише у вигляд сигналв на уявному монтор. Я вже давно змирився з цим, звик до цього стану, не збираюся вд нього вдмовлятися. А вд свох маленьких помчникв - тим бльше!