Читаем Знахар полностью

– Тут, хлопче, це... – Квасек на мить замовк. Він підвівся і зміряв хлопця поглядом. – Тут іноді краще не бачити занадто багато, – закінчив він, показуючи на шрам на тому місці, де мало б бути ліве око.

Кшисєкові стало дуже незручно. Перед ним стояла цікава постать, упакована у форму втомленого життям чоловіка. Хто це був? Есбек[35]? Чорт забирай, він не був найсильнішим знавцем новітньої історії, його більше заводили старі часи, але щось таки чув. Міліція в комуністичні часи не мала доброї репутації, не кажучи вже про спецслужби. Старий, мабуть, зачепив когось за живе, бо отримав банку з кислотою просто в око. Били? Катували? Що він зробив?

Тим часом старий сів на велосипед і повільно поїхав дорогою, але в протилежний бік від того, звідки приїхав Кшиштоф.

– До побачення, – крикнув йому вслід хлопець, але старий лише махнув рукою, ніби відганяючи муху.

– Прогулятися захотілося, – прошепотів собі під ніс Кшись, після чого ногою втоптав ляльки, яких засипав Квасек, скочив на велосипед і вирушив у зворотну дорогу. Холодно, якось так страшно, поїздка коротка, але, хіба, на перший раз вистачить.

Плачки. Мамуни[36]. Дуже цікаво, треба буде почитати про це. До наших днів дійшло чимало язичницьких звичаїв, про які люди зовсім не знали. Інакше християнство ніколи б не прижилося - йому довелося спритно підміняти панівні звичаї своїми. Втім, деякі речі пішли набагато глибше в історію. Наприклад, знаменитий медовий місяць - пережиток давньоримського періоду. Після весілля молодята щодня протягом місяця вживали напій на основі меду, нібито з невеликим додаванням галюциногенних речовин. Після цього у них залишався час для нестримного кохання, щоб якнайшвидше обзавестися потомством. А як було з цими ляльками? Пошукає, подивився, можливо, порозпитує.

І тут він зрозумів, що з учорашнього дня взагалі не думав про це лайно в голові. Принаймні, на такому рівні лікування діяло, воно спрямувало його думки в інше русло. Можливо, все буде добре, він доживе до старості і матиме онуків. Занурений у свої роздуми, Кшиштоф повернувся до місця свого проживання.

Він поставив велосипед у гараж і зайшов до будинку, де його зустрів веселий щебет Вероніки. Вона намагалася впоратися з вечерею і розмовляла по телефону. Жонглювала каструлями і переказувала комусь короткий зміст фільму чи книги. Хоча це могла бути й правдива історія. Як і годиться жінці, на одну думку було десять слів. Кшись не заглиблювався у шалену розмову, бо його пухлина могла не витримати. Він кивнув жінці, взяв з холодильника банку кока-коли і пішов до своєї кімнати. Йому довелося зануритися в каламутні води Інтернету, щоб відфільтрувати дивні смерті. У нього був знайомий професор в університеті, який, напевно, допоміг би йому, але хлопцю хотілося спочатку самому пропустити список імен крізь сито, а потім просто розвіяти будь-які сумніви за допомогою експерта.

Перше ім'я - і вже проблема. Марія Валясяк, лікувала травами, що, як виявилося, мало власну професійну назву - фітотерапія. На фото, розміщеному на її сайті, - бадьора жінка років сімдесяти, обвішана в якісь трави. Одухотворене обличчя, заплющені очі, ступки на задньому плані і маса дивних предметів, призначення яких нормальна людина не змогла б розшифрувати. Не вистачало тільки чорного кота і миски з очима або засушеної жаби. Мабуть, містика добре продавалася, бо на іншій фотографії пані Марія чекала на пацієнтів перед великим будинком. Її блискуча кар'єра закінчилася самогубством, сумно повідомив адміністратор сайту. Для Кшиштофа найціннішою інформацією було те, що цілителька покинула цю долину сліз внаслідок раптового контакту шийного відділу хребта з мотузкою, коротше кажучи, вона повісилася. Так що тут була проблема, адже смерть була досить поширеною, де їй там було до пошкоджених газових плит. Хоча, з іншого боку, відьом теж вішали - особливо популярний метод у англійців. Практичні остров'яни не морочилися з кілками, тільки шибениця, петля і хоп!

Він записав ім'я на чистому аркуші паперу, витягнутому зі столу, поставив поруч знак питання і зазначив: "Чи обмежимося ми методами, що застосовуються в Польщі?". Це речення він закреслив, бо дотримуватися цієї теорії було безглуздо. Кордони нашої країни досить динамічно змінювалися протягом століть, і треба було б стерти руки до ліктів, щоб звузити пошук. Поруч із закресленим реченням він написав: "Експерт!". Він вирішив винести не дуже очевидні випадки на обговорення з професором Блажейовським.

Глянув на список і засопів. Попереду було багато роботи.





Перейти на страницу:

Похожие книги

Глазами жертвы
Глазами жертвы

Продолжение бестселлеров «Внутри убийцы» (самый популярный роман в России в 2020 г.) и «Заживо в темноте». В этом романе многолетний кошмар Зои Бентли наконец-то закончится. Она найдет ответы на все вопросы…Он – убийца-маньяк, одержимый ею.Она – профайлер ФБР, идущая по его следу.Она может думать, как убийца.Потому что когда-то была его жертвой..УБИЙЦА, ПЬЮЩИЙ КРОВЬ СВОИХ ЖЕРТВ?Профайлер ФБР Зои Бентли и ее напарник, агент Тейтум Грей повидали в жизни всякое. И все же при виде тела этой мертвой девушки даже их пробирала дрожь.ВАМПИР? – ВРЯД ЛИ. НО И НЕ ЧЕЛОВЕКПочерк убийства схож с жуткими расправами Рода Гловера – маньяка, за которым они гоняются уже не первый месяц. Зои уверена – это его рук дело. Какие же персональные демоны, из каких самых темных глубин подсознания, могут заставить совершать подобные ужасы? Ответ на этот вопрос – ключ ко всему.ОДНАКО МНОГОЕ ВЫГЛЯДИТ СТРАННОУбийство произошло в доме, а не на улице. Жертве зачем-то несколько раз вводили в руку иглу. После смерти кто-то надел ей на шею цепочку с кулоном и укрыл одеялом. И главное: на месте убийства обнаружены следы двух разных пар мужских ботинок…«Идеальное завершение трилогии! От сюжета кровь стынет в жилах. Майк Омер мастерски показал, на что нужно сделать упор в детективах, чтобы истории цепляли. Книга получилась очень напряженной и динамичной, а герои прописаны бесподобно, так что будьте готовы к тому, что от романа невозможно будет оторваться, пока не перелистнёте последнюю страницу. Очень рекомендую этот триллер всем тем, кто ценит в книгах завораживающую и пугающую атмосферу, прекрасных персонажей и качественный сюжет». – Гарик @ultraviolence_g.«Майк Омер реально радует. Вся трилогия на едином высочайшем уровне – нечастое явление в литературе. Развитие сюжета, характеров основных героев, даже самого автора – все это есть. Но самое главное – у этой истории есть своя предыстория. И она обязательно будет издана! Зои Бентли не уходит от нас – наоборот…» – Владимир Хорос, руководитель группы зарубежной остросюжетной литературы.«Это было фантастически! Третья часть еще более завораживающая и увлекательная. Яркие персонажи, интересные и шокирующие повороты, вампиризм, интрига… Омер набирает обороты в писательском мастерстве и в очередной раз заставляет меня не спать ночами, чтобы скорее разгадать все загадки. Поистине захватывающий триллер! Лучшее из всего, что я читала в этом жанре». – Полина @polly.reads.

Майк Омер

Детективы / Про маньяков / Триллер / Зарубежные детективы
Убить Зверстра
Убить Зверстра

Аннотация Жителей города лихорадит от сумасшедшего маньяка, преступления которого постоянно освещаются в местной печати. Это особенно беспокоит поэтессу Дарью Ясеневу, человека с крайне обостренной интуицией. Редкостное качество, свойственное лишь разносторонне одаренным людям, тем не менее доставляет героине немало хлопот, ввергая ее в физически острое ощущение опасности, что приводит к недомоганиям и болезням. Чтобы избавиться от этого и снова стать здоровой, она должна устранить источник опасности.  Кроме того, страшные события она пропускает через призму своего увлечения известным писателем, являющимся ее творческим образцом и кумиром, и просто не может допустить, чтобы рядом с ее высоким и чистым миром существовало распоясавшееся зло.Как часто случается, тревожные события подходят к героине вплотную и она, поддерживаемая сотрудниками своего частного книжного магазина, начинает собственный поиск и искоренение зла.В книге много раздумий о добре, творческих идеалах, любви и о месте абсолютных истин в повседневной жизни. Вообще роман «Убить Зверстра» о том, что чужой беды не бывает, коль уж она приходит к людям, то до каждого из нас ей остается всего полшага. Поэтому люди должны заботиться друг о друге, быть внимательными к окружающим, не проходить мимо чужого горя.

Любовь Борисовна Овсянникова

Про маньяков