Читаем Знахар полностью

– Мене цікавить кожна річ. Спочатку збираю їх як докази, а потім на місці з’ясовую, звідки вони могли взятися. Тут для мене вихід один: хтось залишив льон на дні печі.

– І що? – цього разу вставив Кшисєк. – Згорілий льон якось впливає на роботу печі?

– Ні. Льон кидають у вогонь, щоб очистити полум'я, провести обряд зцілення або вигнати Злого. Але не такий собі звичайний льон, а освячений в церкві на свято Стрітення Богоматері[31]. Так це діяло на Люблінщині. Нею також замовляли бешиху, тобто шкірні хвороби, тиф, а також кидали на вогнище під час спалення відьом.

– Гаразд. Ми знайомі кілька років, і я знаю, що ти не з жартівників, - сказав Якуб. – Ось така справа, я відкриваю пляшку сливового самогону з Підляшшя, а ти спокійно розказуй, ​​звідки в тебе ці знання і що спонукало тебе поєднати льон зі старою Жарцувою, відьмами та вогнищами. І звідки тут, на Жешувщині, методи з Люблінщини?

– По-перше, вона не Жарцува, а Жарцувна[32]. Вона ніколи не виходила заміж. Посилаючись на основну тему, хтось у Польщі кілька років вбиває людей зі сфери – м’яко кажучи – альтернативної медицини. І гине їх достатньо багато. Ти цього не знаєш, тому що не береш участі в їхніх асоціаціях і мітингах, але на форумах багато галасу. Вони найняли детективів і охоронців і обмінюються інформацією. Знаю, тому що вони інформують поліцію і вимагають від правоохоронних органів рішучих дій. Але ми нічого не можемо зробити. Немає спільного пункту, спільного знаменника.

– Ну, а те, що у них схожі інтереси? – запитав Кшисєк. — Не знаю, як це назвати. Це професія?

– Професія? Це як якщо б у Польщі за десять років вбили вісім автомеханіків. Ніхто не знайде зв'язку.

– Правда, все шито білими нитками, – погодився Якуб, потроху наливаючи в келихи фіолетовий самогон. Аспірант відпив зі склянки й продовжив розмову.

– В кожному випадку виступає різна причина смерті. Правда, інколи дивна, незвична, але інакша. У різних місцях, без фіксованих інтервалів часу, ми навіть іноді знаходимо якусь ДНК, щоразу іншу та незафіксовану в наших базах. Тому ми не можемо розпочинати масштабні процеси, розшук, переслідування і все це поліцейське бла-бла-бла.

– Гаразд, – перебив його Якуб. – Але повернемося до нашої Зеньки. Чи не надто надумано, що десь на Люблінщині використовували льон і вогонь? Ти не підставляєш докази на підтримку своєї теорії?

– Зенобія Жарца народилася поблизу Любліна, у Вульці Контней. Вона приїхала сюди тридцять років тому.

– Мушу визнати, Хеню, що твоя теорія небезпечно набирає ознак справжнього злочину.

– Моя повна теорія така: якийсь псих чи ймовірно психи організовують полювання на відьом. Вони підходять до завдання з неймовірною ретельністю. У випадку Зенобії її могли просто вбити, імітуючи несправність газового обігрівача. Більшість традиційних відьом не гинули в полум'ї, а були або задушені ще до розпалювання вогнища, або кат стежив за вогнем так, щоб бідолаха спочатку задихнулася.

– Відьом душили перед спаленням? – здивувався Якуб.

Кшисєк відчув, що як студент-історик він повинен висловитися. У цьому рішенні йому допоміг підляський сливовий самогон, щодо цього у нього не було ніяких сумнівів.

– Розумієш, йшлося не зовсім про те, щоб відьму запекли живцем, а більше про сам символізм вогню, який зберігся і донині. Вогонь завжди означав очищення, новий початок. Звідси і стрибки через вогонь, і обкурювання хатніх порогів, а весною перенесення нового вогню з придорожнього хреста в хати, і розпалювання багать на Купалу. Я можу навести вам сотні прикладів. Повертаючись до відьом, перед стратою душили лише тих, хто зізнався, сповідався і заявив про каяття. Що ж до того, щоб кат задушив димом, то це була справа приватна. Ви могли заплатити кату, якщо жінка була вашою знайомою або членом родини. Причин було багато. Кат теж був людиною, іноді він просто знав, що дівчина невинна, зрештою, він сам її катував, тому з милосердя скорочував їй страждання.

– Ну, тут вчитель історії прочитав нам гарну лекцію. – Якуб налив чергову порцію. – Але після задушення тіла спалювали?

– Вони горіли, – підтвердив Кшисєк. – Ба більше, інколи багаття розкопували, щоб публічно підтвердити, що жінка мертва, а потім знову підпалювали. Так було з Жанною д'Арк. Хоча вона була засуджена не за чаклунство, хоча є такі теорії, але за носіння чоловічого одягу, сама страта була ідентична тій, що призначена для відьом.

– Отже, Генрі, твоя теорія недійсна, тому що Зенобія не була спалена.

– Але таке бажання було. Так би мовити, багаття вже чекало. Зловмисник просто не встиг завершити роботу. В дерев’яному сараї при будункові знайшли дві новенькі каністри з бензином. Його можна зберігати кожному, це не заборонено, але у Зенобії вдома не було обладнання, яке потребувало б бензину. Газонокосарки, пилки, генератора, трактора чи скутера.

– Не встиг? – попросив Кшисєк просто взяти участь у дискусії та перевірити стан свого язика, який дивно рухався після підляського специфічного трунку.

– Так, його хтось сполошив. Мабуть, щось сталося. І це наше завдання: знайти ту людину, яка налякала вбивцю.