Читаем Шуанська балада полностью

Почалося очікування — бо у Гедеона досі ще була ілюзія — на Бурбона. Однак поки що Й.К.В. граф д'Артуа замість себе послав до шуанів "форпост" у особі генералісимуса графа де Бехага. Цей старенький офіцер думав, що в Морбіані його зустрінуть згуртованими рядами, які маршируватимуть під звуки барабанів і тріпотіння білих прапорів. Не знайшовши нічого подібного, він образився, якнайшвидше повернувся в Холі-Руд (англійська резиденція графа д'Артуа) і оголосив, що в Бретані немає "ні сліду роялізму" (!). У результаті Й.К.В. надіслав Кадудалю листа, запевняючи його у своєму "постійному голоді битви", шкодуючи, що, на жаль, поки що не може цього зробити, і обіцяючи, що коли настане вирішальний момент, він "особисто дасть сигнал до атаки". Кавалер ордена Святого Людовика Жорж Кадудаль повірив у ці слова і покладав на них свої надії на майбутнє. Кадудаль кельтською мовою означає "сліпий воїн".

Наступний рік він присвятив реорганізації та вдосконаленню своєї повстанської армії. Він розділив підвладну йому територію на дев'ять округів, запровадив сувору дисципліну, створив кавалерійський корпус, артилерійську роту та санітарну службу. Більшу частину своїх зусиль він присвятив розширенню свого листування та розвідувальній мережі, намагаючись впровадити своїх шпигунів до кожної контори, клубу, кафе та штабу гарнізону. Він навіть мав шпигунів, через роялістсько-британську агентуру, в штаб-квартирі паризької поліції! На землі ж практично кожен морбіанець був шпигуном Жоржа, навіть діти. Щоразу, коли кудись наближався республіканський загін, люди аплодували, кричали: "Народ! Ось народ!".

Солдати сприймали цей ентузіазм із подивом і захопленням, не знаючи, що це був звуковий попереджувальний сигнал для шуанів, своєрідний морбіанський там-там. У цьому поєдинку за швидкість інформації, яка часто є вирішальною, Республіка мала сильну перевагу - оптичний телеграф, винайдений Шаппом і введений у вжиток кілька років тому, який (за допомогою рухомих важелів, розміщених на вежах замків і церков) міг передати повідомлення від краю до краю Франції за півгодини. Республіка не знала, однак, що шуани винайшли водночас оптичний телеграф і що вони також передавали повідомлення за секретним кодом, з не меншою швидкістю, використовуючи... крила вітряків. Крім того, країною бігали жебраки та "жебраки" на службі Кадудаля, які прокрадалися скрізь. Кілька лондонських кур'єрів завжди були в готовності.

Повільно демонічного Гедеона почала оточувати демонічна легенда. Мешканці Морбіана багато чули про нього, але мало хто бачив його, і ніхто не мав уявлення, де була його штаб-квартира: у замку Ресте, у лісовому будиночку чи в якихось покинутих руїнах. Він став привидом. Відомо лише, що він любив самотність і уникав жінок, бо присягнувся любити одну жінку, на якій одружиться після перемоги...

Кілька місяців напруженої роботи означали, що в середині 1799 року все було готове до великого повстання шуанерії. Париж, знаючи це, знову відреагував посиленням репресій проти всіх, навіть проти сімей підозрюваних (міністр поліції Фуше оголосив: "У Бретані немає і не може бути невинних!"), тим самим наблизивши вогонь до порохової бочки.

Є в цій країні, де "не могло бути невинних", великий ліс, вічний притулок для втікачів, від галерників до священиків — Ля Жоншер. "Сині" завжди боялися наважуватися заходити до нього глибоко, і тому тут, 14 вересня 1799 року, під охороною тисячі двохсот партизанів, зібралися дві сотні великих і менших шуанських і роялістських начальників, щоб прийняти рішення. Гедеон був одним із найбільших ватажків і мав величезний авторитет. Поки що він зволікав із початком війни, чекаючи прибуття Й.К.В. графа д'Артуа, але тепер він думав, що, можливо, спалах повстання пошириться і затягне Бурбонів до Франції, і тому, коли деякі командири почали радити зволікати, Кадудаль заревів з трибуни:

- Війна! Війна!!!...

Він таки провів свою думку. Спалах стався 15 жовтня, і йому передував ультиматум, надісланий до Парижа з такими виразами: "Революція мала достатньо часу, щоб сказати нам своє останнє слово. Це слово: ГАНЬБА! У Парижі нашу честь обміняли на оргії в Люксембурзькому палаці…!". За три тижні вся Бретань була у вогні. Шуани увійшли в кілька міст, але незабаром були витіснені з більшості з них. Жорж, незважаючи на неодноразові атаки, не зміг захопити Ванн (як столиця департаменту Ванн мав дуже сильний гарнізон), тому він рушив до узбережжя, щоб отримати велику партію зброї з Англії... Тим часом у Парижі трапилося те, що збило з розуму обидві ворогуючі сторони та тимчасово заморозило їх дії. Черговий державний переворот.

Бонапарт під час перевороту 18 брюмера