- Н, зазвичай хн розваги дещо ншого роду.
- Може правильнше сказати - Ваш розваги?
Мзайя нахмурилася. Звдки вн мг це знати? Директриса нчого при ньому не казала, а слухи до нього так швидко дйти не могли. Хба що вн УЖЕ знав про це, ще до свого призду. Значить передчуття не обмануло - цей 'нспектор' не такий простий, яким здаться на перший погляд.
- Я хочу бути в курс усх Ваших 'розваг', якими б вони не були. - прогнорував мовчання нспектор. - З цього моменту ви переходите пд мо безпосередн кервництво, доповдате про все, що бачите чуте. АБСОЛЮТНО про все. Ви зрозумли?
- Так. - буркнула Мзайя, згадавши особливо принизлив моменти останнх днв.
- Дуже добре. Можете починати сповдь, я Вас уважно слухаю. - з награною чуйнстю повернувся до не нспектор.
Вона розказала коротку версю того, що сталося за усю минулу декаду, замовкла, чекаючи на реакцю Тору. Якщо вн дйсно достатньо пронформований, то захоче почути вд не детал, виказавши цим самим сферу свох нтересв. А якщо н - й же краще.
Але нспектор не виправдав сподвання. Лише слухав кивав час вд часу. Так вони дйшли до вчительського гуртожитку. Гостей, як минулого разу, виршили поселити на верхньому поверс. От тльки якщо тод Мзайя сюди поспшала з радстю, то тепер пднмалася, нби на ешафот. Увесь поверх зайняли безлик люди у сутанах без будь-яких розпзнавальних знакв. Тут навть вартових не було - х м'яко але наполегливо витурили з поверху, зайнявши хн мсця у всх ключових точках.
- Як там пожива Рей? - спробувала розрядити обстановку наставниця.
- Нормально. А чому цкавитеся?
- Просто вона минулого разу була якась дивна, сама не своя...
- Хочете про це поговорити?
- Ем... - зам'ялася жнка, завмерши на пороз гостьово кмнати. - Н, мабуть н. Це ж секретна нформаця, чи не так?
- Можливо. - нспектор зайшов всередину, озирнувся , подивившись в оч наставниц, запропонував. - Проходьте, не соромтеся.
- Дякую, я краще пду...
- Спати! - Тору клацнув пальцями перед обличчям наставниц.
Т ж мит ноги жнки пдломилися спритно пдхопили помчники нспектора, що стояли на вход. Посадовивши безвладне тло в крсло, вони так само тихо й без жодного слова вийшли в коридор. Сам же нспектор пдтягнув до себе стлець всвся навпроти Мзай, пильно вдивляючись в обличчя.
- Пан Мзайя, зараз ви повернетеся у той момент, коли вперше побачили того хлопця. Де це сталося?
- На корабл королеви Лашури. - вдповла жнка, не розплющуючи очей.
- За яких обставин?
Мзайя розказувала усе, часто зскакуючи з теми, але нспектор був насторож, щоразу повертаючи розмову у сферу свох нтересв. Його цкавило все, що сталося т ноч, будь-яка деталь, будь-яка дрбничка. що довше вн слухав, то бльше переконувався, що мова йде про дв абсолютно рзн людини. Його цкавив знайдений бля Болота хлопець, а Мзайя постйно збивалася на якогось слугу. Спершу Тору намагався пропускати так моменти, але потм пдозрлий слуга зацкавив його - надто вже дивно вн поводився для свого вку. Мзайя, сама того не пдозрюючи, зробила нспектору величезну послугу, озвучивши здогадки пдсвдом. Та й нтерес монаршо особи не мг виникнути на порожньому мсц. Значить щось у цьому парубку особливе, до нього слд придивитися уважнше. Задавши клька контрольних запитань, нспектор дстав з свого саквояжу новий свиток, написав заголовок: Масаке Кейнс. Професйне чуття пдказувало йому, що мж невдомим порушником та цим слугою якийсь зв'язок. Обидва швидко й спритно бгають, прекрасно маскуються, люблять вдриватися вд погон у вод. Була навть думка, що це одна та ж людина, але що бльше Тору збирав деталей, то бльше переконувався - це абсолютно рзн особистост.
- Хм, псня значить... - задумливо промовив Тору, дстаючи з саквояжу компактний фонограф. - Заспвайте .
- Я не знаю слв.
- Байдуже. Повторть звуки.
Мзайя спвала трич, щоразу чткше вимовляючи невдом слова краще попадаючи в ноти. це було неабияким досягненням, адже в особистй справ наставниц було сказано, що спвати вона не вм.
- Прекрасно, пан Мзайя. Станьте до дверей. - жнка повльно пднялася й пройшла до вказаного мсця. - Коли я клацну пальцями, ви забудете все, про що ми тут розмовляли, прокинетеся.
- Дякую, я краще пду. - одразу ж затараторила наставниця, нби й не було пвгодинного допиту. - Не буду вас вдволкати.
- Чекаю вас завтра на доповдь.
Дочекавшись, доки вона вийде, нспектор дстав чистий аркуш став щось писати на ньому. Сторонньому глядачев, якби вн якимось неймоврним чином зумв потрапити в кмнату, могло б здатися, що чоловк просто водить сухим пером по паперу, але це було не так. Це був один з секретв Свято земл, на якому трималася хня агентура. Не вс повдомлення можна передавати через люзорн артефакти. Яким би складний не був пристрй - сигнал завжди можна перехопити розшифрувати. Лише папр вм як слд збергати секрети. Оброблен спецальним чином, так листки могли мстити в соб одночасно клька рзних повдомлень, залежно вд х комбнац мж собою, мг змнюватися сенс на писаного. Проявити ж так листи можна було тльки в центральному храм, нде бльше.