Читаем Brute force (СИ) полностью

В цей момент до кабнету зазирнула лед Майя. Служниц ж до цього моменту вже припинили прикидатися, саме допомагали Лашур приводити себе до ладу. Окинувши мене, сидячого на стол, незадоволеним поглядом, лед Майя дуже офцйним тоном попросила допомогти перенести пан Кайю до кмнати. Я вдмовлятися не став. Все одно фзична праця нтелектуальнй не заважа. Взявши бльшу за себе двчину на руки, я пшов заносити тло в його апартаменти. Де розташувалася Кайя я знаю, але там я лише розставляв мебл. Цкаво буде подивитися, як живе справжнй лицар.

Кмната на другому поверс за розмрами вдвч бльша за мою, заставлена значно колоритнше. Одразу видно, що Кайя присвятила себе служб. Усе було розставлене по мсцях, нчого не стирчить, нчого зайвого... Хоча н, дещо зайве в кмнат я просто не одразу помтив - величезний, налплений на стелю плакат з не дуже чткою фотографю двобою лицарв на арен: червоного блакитного. Ну червоного лицаря Кай я впзнав одразу, все ж його уламки ще довго валялися на остров, а от блакитний... Хм, чому цей лицар здаться мен таким знайо... Твою ж дивзю! Млких деталей достатньо, аби я впзнав свого маскованого знайомого! Тепер залишаться лише дзнатися, хто був плотом цього лицаря, можна смливо йти псувати йому життя. Хоча н, так буде нецкаво: помста ма бути повльною, щоб жертва усе бачила, розумла вдчувала. Я маю сповна насолодитися знищенням цього йолопа.

Стоп! Що це таке було? Це я злюсь? Н, це вже прийшло вд тла. Ох Кейнс, ну й гад же ти - навть з того свту умудрився пдсрати! Я ж тепер не заспокоюся, доки не отримаю задоволення вд знищення свого ворога, хоча ранше узагал його таким не вважав. Вн не перший, хто намагаться мене вбити. Хоча н, вн обманув сподвання мого нося навть спробував познущатися над ним, а це вже образа мене, як НК. Ну добре, додамо його до свох планв. Сподваюся моя маленька вендета не перешкодить мен яксно влитися в новий свт. Ще прогнози на майбутн маш? Ну от добре. Кайю спати поклали, роздягати не будемо, знмемо лише взуття. Ох ти ж...

Повна золяця!

Фу, добре що я вже клька разв здох! Нколи не думав, що у жнок може так смердти вд нг, просто н разу за все сво свдоме життя з цим не стикався. Якщо наступного разу потраплю в тло Джеймса Бонда - матиму на уваз. Так, кладу черевики бля лжка розвертаюся на вихд. О, а що це за коробочка стирчить з-пд лжка? Але роздивлятися уже нема часу, бо сонар показу наближення двйнят. Ну що ж, тепер я можу спокйно повернутися до вдробтку, якщо мене погодяться випустити. Адже погодяться, правда?

- Двчата. - звернувся я, коли пропускав х у кмнату. - Вибачте за безтактнсть. Як вас звати?

- Хкар. - свтленька.

- Мзук. - темненька.

- Логчно. - подумав я, звряючись з словником. - Придивться за Лашурою. Щоб не накола дурниць. - двчата нахмурилися, знову потягнувшись до рукавв. - Що? Вже були прецеденти?

- Не смй! - а це вже Хкар.

- Ов-ва! це елтна охорона! - двчата знову скривилися, але швидко взяли себе в руки. - Добре-добре. Не буду дражнити. Через повагу до вас.

Бльше провокувати двчат не став швиденько покинув будинок. Ц двйнята мене вдверто зацкавили. Треба буде обов'язково якось взяти у них карту бойових прийомв для жночого тла - про всяк випадок. Не приведи генератор мен потрапити у жноче тло, але готовим треба бути до всього.

Бльше в матку мен сьогодн робити нчого, тому я вдправився до вже знайомого мен колектора. На жаль мо манпуляц не залишилися непомченими, зараз там крутилася парочка працвникв, витягуючи з люку довжелезн чорн стрчки колишнього нанореактора, як ще не встигли повнстю лквдуватися. Подавши команду на самознищення, я дозволив соб ще хвилину поспостергати за ошелешеними працвницями, на чих очах величезна маса синтетичних водоростей розсипалася в попл, а потм вдправився гуляти. Якщо не можеш поповнити матеральн запаси - переключайся на нематеральн. Принаймн вб'ю час до ранку, а потм на мене чека дуже цкава бесда з одню молодою винахдницею. Як би я не ставився до рвня тутешнх технологй, але знати свого ворога в обличчя треба завжди. А де ще можна ознайомитися з передовими досягненнями, як не в лаборатор Вах Ванл?

Знайшовши в найближчй але лавку, я розвалився на нй , неприродно закинувши голову назад, аж за спинку, занурився у свй вртуальний свт. 83% розгортання систем, це дуже хороший показник, але мен потрбн ус 100%, аби почати нормально працювати. В решт решт потрбно вдновити увесь софт, вдсутнсть якого мен дуже дошкуля. Була б у мене нормальна САПР, я би спокйно оформив нанореактор у потрбному вигляд, а не ганявся за ним бозна-де. Коли операцйна оболонка завантажилася, я запустив процедуру дагностики став передивлятися виведену програмою схему НК у пошуках дефектв.