Читаем Brute force (СИ) полностью

Поки наш слух повертався до норми, я ретельно вивчав наслдки першого застосування ВОЛЬТ. Обидв мшен вражен, як передбачалося. Поправки на швидксть та закручування кул вже внесен у балстичний обчислювач, тепер можна впевнено стрляти на випередження. Ефект вд куль також був на висот: в обох випадках контактний гель проник до тла, передав розряд, а уся внутршня начинка шокера уже зтлла, залишивши псля себе лише порожнй стаканчик корпусу. На одяз слдв високо температури не залишилося, але фартухи та плаття двчатам доведеться помняти - гель вд них уже не вдчепиться. Точно, йому теж треба зробити якомога менший перод розпаду, щоб нхто не встиг взяти зразки! А от з пстолетом проблеми: ствол вд нагрву все ж трснув. Запас мцност не дав йому розрватися, але тепер частина газв прориватиметься, зменшуючи без того невелику швидксть польоту кул. Доведеться мняти ствол. Залишаю двчатам по ще одному презенту, повертаюся до Лашури.

- Ходмо в кабнет.

- Ш-ш-що?! - з страхом перепитала королева, так не отямившись вд звукового удару.

- В кабнет! Бгом!!!

Як то кажуть: добрим словом пстолетом... Ця стина працю скрзь завжди. Особливо з тими, на кого цей пстолет спрямований.

В цьому примщенн я ще не бував. Не зважаючи на вдавану простоту оформлення, кожна рч у кабнет мала як мнмум подвйне призначення. Один робочий стл чого вартий: у рельфних взерунках ховалося майже два десятки самострлв, як могли накрити увесь простр з боку дверей. Шафи, хоч здавалися монументальними, в будь-який момент могли перетворитися на барикади. Не бажаючи спокушати королеву мнимою перевагою, я грубо штурхнув у крсло для гостей, а сам всвся на стл. Пстолет поклав поруч, стволом у бк крсла. Клька секунд я насолоджувався видовищем, як Лашура намагаться ухилитися вд променя лазерного прицлу, а той постйно дивився й в лоб, як би вона не крутилася.

- Припиняй займатися дурницями. - вдволк я вд цього захоплюючого заняття. - Я чекав на нформацю. Кайя мен так не надала. Сподваюся ти не повториш помилку.

- О, ти став краще розмовляти. - зробила гордий вигляд Лашура, втупившись мен в оч. - Але слова викривляш ще сильнше.

- Це обов'язкова умова для допиту. Я задаватиму питання, а ти на них вдповдатимеш. - не так уже й нормально я говорю, але принаймн вже не кидаю по два-три слова.

- А якщо не стану - що ти мен зробиш?

- Уб'ю всх в матку знайду тих, хто стане.

- Ти ж усе одно нас потм вб'ш, чи не так?

- Зате без тортур. До мого приходу в матку було четверо людей? П'ятеро?

- Ну-ну, успхв тоб.

- Пд час нашо розмови сюди нхто не зайде?

- Ага, так я тоб й сказала!

- Ти вже когось попередила про нашу зустрч? Лед Майя зараз в матку? Тоб щось вдомо про повтряний флот Академ? Ти знаш, кому вн пдпорядковуться? Ти бачила цю людину?

- Агов! Я ж мовчу! - от навна двка.

- Тоб вдомо, чим хн корабл сьогодн займалися? Ти спостергала за ними? Це робив хтось з твох знайомих? Ворог? Хтось з твого оточення? Кайя? Ханл?

- Я тебе не слухаю! Ля-ля-ля!

Кмтлива двчинка, швидко здогадалася, що мен вдповд не дуже й потрбн. Все ж програма розпзнавання мови тла та ммки - це ще й довол серйозний детектор брехн. створювали для допиту людей у польових умовах, а за бльш нж двадцять рокв статистики там набралося достатньо, аби бути абсолютно впевненим у результатах. Я й сам уже трохи вмю це робити без будь-яких костилв, але два детектори брехн завжди краще за одного. як би вона не кричала, як би не крутилася - яксь мо слова до не все одно доходили. Ой! Треба на секунду вдйти!

- Добре. Зараз принесу.

- Що?! Що ти зробиш?! - повернулася до мене двчинка, коли до не все ж дйшла чергова моя фраза.

- Я запитав тебе, чи ти тримала колись в руках чуж оч. Тому сиди тут не рипайся. - а зараз я трошки пожартую, ги-ги-ги. - Ер-два, на прицл! Якщо буде смикатися, прострелиш й кнцвки, кричатиме - леген й шию... Тльки щоб голова залишилася цлою, зрозумв?

- Бап-бп! - пискнув пстолет у стил легендарного астродрода, а я зскочив з столу й пшов до дверей.

- Стй! - смикнулася за мною Лашура, але попереджувальний писк пстолета зупинив . - Я все скажу, тльки не чпай .

- Кого це - ? Кайю? А двйнят тоб вже не шкода?

- Не чпай х!

- То навщо було брикатися? Поки ти вдповдаш на мо питання, вони - живуть. Я гадав, ти це одразу зрозумла.

- А ти не бошся, що до нас зайде хтось стороннй?

- Не зайде. Чи ти гадаш, що у мене один такий помчник? - киваю на пстолет, знову йду до дверей.

Звсно я блефую, такий пстолет у мене один, та й стволом вн насправд ворушити не вм, але ж я уже казав: секрет в самих кулях. Парочку таких я прилпив на шию двчатам на випадок, якщо хтось з них отямиться. Я це одразу ж почую, навдаюся до них. Зараз же у мене була дещо нша мета - випередити лед Майю, яка саме пдходила до матку. Не варто й бачити усляке неподобство, тому швиденько закидаю тла служниць на плеч, несу х до кабнету. Кайя так лежить бльш-менш природно, тому чпати не став, а лише пдкинув книжку пд звисаючу руку. Встиг саме до моменту, коли вхдн двер вдчинилися.