Читаем Brute force (СИ) полностью

Вноч, коли вс вже заснули, я не став далеко вдходити вд матку, закинув модуль в найближчий дренажний колектор. Прослдкувавши, щоб вн нормально закрпився, я дав добро на початок розгортання системи. Чесно кажучи, я навть не уявляв, що позбавлен обмежень боти виявляться настльки ефективними. Аналогя з држджами в туалет стала очевидною, коли пухка сра маса менш нж за хвилину заповнила собою ледь не увесь об'м колектора, а м'ясист листки фльтрв швидко потягнулися уздовж тунелв. Все йшло за планом, окрм дкого жовтуватого диму, що почав вириватися з-пд кришки люка. Взявши проби, я був примно здивований: боти знайшли внизу усю таблицю Менделва. Значить проблем з будвельним матералом не буде. Треба лише зменшити темпи будвництва, щоб учн не потрулися вдходами. Поспостергавши ще клька хвилин, я налаштував систему на постйний радоконтакт, пшов назад до матку. Попереду був початок нового дня.

Сьогодншнй день в Академ був особливим - день посвяти у лицар. Кайя Ханл увесь ранок чепурилися, служниц м допомагали, а я крутився на кухн, допомагаючи готувати лед Май. Ну як допомагав: рзав овоч, пдкидав дрова в пч, мсив тсто. З останнм вийшла дуже цкава сторя.

Я ранше на кухн нчого серйозного не робив, тому лед Майя усе мен докладно пояснювала й показувала. Здавалося б, що тут складного - замстити тсто? Я теж так подумав. Мсив-мсив, аж доки не зрозумв, що тста ста все менше. Виявляться нанти з кишечнику вже встигли перекинутися нформацю з усма ншими, тепер ммкрил на долонях з апетитом поглинав поживну масу. А я ще дивуюся, чому це тсто так до рук липне?! Довелося скидати налаштування й замшувати ще одну порцю. Так минув майже цлий день.

Не зважаючи на заборону покидати маток, я змг насолодитися яскравими спец-ефектами церемон. З даху нашого будинку було прекрасно видно, як над ареною пускають чудернацьк ферверки. Хоча н, на протехнку це видовище походило мало, та й запускають х в темну пору доби. Напевно тут використовуться той-самий принцип, що й в люзях на лтаючому остров. Я навть захотв побгти, подивитися на усе це зблизька.

Виходячи за ворота, я змнив скн на 'лакея', подумав, що мй основний образ теж слд якось позначити. Виршив назвати цей режим Кей-мод, адже саме пд цим менем мене знають працвники Академ. Я вже був на пвдороз до Арени, коли надйшов сигнал вд реактора: 'Тривога! Посилення теч! Загроза вдриву капсули!'

Я навть не одразу зрозумв, що це означа, а коли зрозумв - чкурнув найкоротшим шляхом до колектора, прямо через парки, газони, та навть чуж матки.

Причина для панки була бльш нж серйозною. Справа в тм, що зараз, псля клькох годин активного поглинання органки, нано-реактор бльше нагадував якусь грську рослину, нж фабрику. Розтягнут уздовж тунелв, листки активно збирали будь-яку органку, передаючи вже готов елементи на збиральний пункт в колектор. Сама ж капсула нагадувала старий футбольний м'яч, збраний з маленьких шестикутних сегментв. Саме в нй вдбувалося створення кнцевого продукту - каталзатора. От тльки пд час роботи ця зараза видляла надто багато тепла, тому капсулу довелося закрпити в самому центр колектора. На жаль я не встиг розбратися з цю технологю, тому збльшити площу або форму капсули не мг, а без цього збити температуру з моми засобами було вельми складно. Я так пдтримував реактор на мнмальнй потужност, аби колектор не перетворився на токсичний гейзер. За хорошу тепловддачу довелося заплатити мцнстю пдвски. тут виявляться, що якась зараза виршила промити канали! Н, я не проти, щоб мою технку помили чистою холодною водичкою, але ж не пд таким тиском! що бльше часу минало, то сильншою ставала течя. На жаль повдомлення прийшло надто пзно, капсулу вдрвало ще до того, як я встиг зробити перший крок. це тод, коли у мене в запас залишилося години три-чотири максимум! Реактор я може встиг би виростити заново, але тод не залишиться часу на синтез каталзатора. Та й мене просто жаба давить втрачати таке багатство! Простше виловити капсулу зараз, поки не винесло за радус чутливост сенсорв, чи взагал не змило в рчку. Крм того реактор все ще продовжував працювати, хоч не в такому темп, як ранше. Рано чи пзно капсула не витрима внутршнього тиску, нанти вирвуться назовн. А що може накоти некерований 'срий слиз'? Правильно - апокалпсис. Звсно далеко вд генератора вони не вдйдуть, але хорошого все одно мало.

Ось так розпочався мй забг: я рухався по поверхн, а м'ячик з каталзатором - по тунелях. Раз у раз високо пдстрибуючи, я сподвався знайти наступний люк до того, як туди дстанеться капсула. Та вс сподвання були марними, обраний мною колектор був останнм на шляху з Академ. Пдземний тунель вв кудись глибоко в лс я, не довго думаючи, побг за ним.