Читаем Brute force (СИ) полностью

Мзайя довго хмурилася й з пдозрою подивлялася на хлопця. Вона не могла поврити, що учорашнй середнячок за короткий час зумв так швидко пднятися у мистецтв двобою. Щоразу вона дивилася, не могла вловити жодного завершеного прийому. Кожен його рух виглядав невпевненим, недоведеним до кнця, схожим на судорогу. кожного разу цього було достатньо, аби суперниця опинилася на земл. Не втримавшись, Мзайя й сама зайшла в коло. Будучи бльшою сильншою вд учнв, вона була ще й неперевершеним плотом, а значить завжди була у прекраснй форм. Зазвичай одного цього вже було достатньо, аби похитнути вру учнв в себе. Тайто ж абсолютно не змнився в обличч, а в очах лише на мить промайнула... роня? Скепсис? Невже вн не сприйма всерйоз? Невже вн теж збираться гнорувати?!

Н, стоп! Бльше няких зривв! й минулого разу вистачило. Вдруге такий промах вона не допустить. Тому нехай все буде чесно. Ну, майже...

Клька пробних ударв Церес пропустив у якомусь млметр вд себе, вд бльш потужних ухилявся, повол вдступаючи назад. Вдчувши свою перевагу, Мзайя стрмко кинулася в атаку, вдтсняючи хлопця до бар'ру, але через хвилину махання руками-ногами зрозумла, що увесь цей час вн водив по колу. вн ан трохи не задихався. Н, наставниця сама ще була повна сил, та продовжувати цей безглуздий бй не було сенсу. Будь-яка атака закнчувалася промахом. Тод Мзайя виршила пти на ризик, посилюючи удари. Побачивши, що його суперниця щоразу все бльше вдкриваться для контратаки, Тайто деякий час гнорував ус спроби, а потм рзко розрвав дистанцю.

- Здашся? - здивувалася Мзайя.

- Десять хвилин минуло. - заявив хлопець, опускаючи руки. - Я пройшов вдбр?

- Десять хвилин? - наставниця обернулася до нших учнв, прекрасно розумючи, що без дозволу до псочного годинника на стн спортзалу нхто навть не пдйде. - Час не заскався, значить не пройшов. Двчата, повернете годинник, як я скажу! Давай ще раз. По всх правилах.

- Я руку вивихнув.

- Та невж...

Хрусь!

Не встигла вона договорити, як Церес рзко загнув соб лву кисть догори. Вн навмисне вигадав момент так, щоб хруст добре почули ус присутн в зал, а потм помахав м травмованою рукою, щоб ще й побачили.

Запнувшись на пвслов, наставниця витрщилася на хлопця. ТАКОГО вона точно не очкувала. Ну що й тепер робити? Логка тут проста: у хлопця з'явилися секрети. Вивих - легальний спосб х не показувати. Викручуючи соб руку, Церес навть не скривився, а значить до лазарету вн, скорш за все, навть не дйде. вивих соб вправить ще по дороз, а там тльки синц й залишаться. Завтра результати прийматиме нший наставник, там його уже пдловити не вдасться. Але ж як хочеться...Вона спробувала надавити на нього поглядом, як зазвичай робила це з норовливими учнями. Але цього разу звичний прийом не спрацював. Точнше спрацював, тльки навпаки, зараз Мзайя вперше за багато рокв знову вдчула себе двчником, який придумав соб погану вдмазку. Не кажучи бльше нчого, похмурий хлопець у повнй тиш покинув примщення, а наставниця лише тепер згадала, в кого ранше бачила такий погляд.

Переконавшись, що тут бльше нчого цкавого не станеться, павучок вдслав усе почуте й побачене, псля чого знову вдправився в погоню. Спритно маневруючи мж ногами натовпу, активно змнюючи сво забарвлення, вн непомтно спостергав за свом об'ктом зранку до ноч, з ноч до свтанку... вдрвати його вд виконання поставленого завдання мг лише один наказ: Assuming direct control!

***

Ой!

Хм... Ги-ги-ги, класно бахнуло! Так запишемо: можна використовувати в якост свтло-шумових гранат.

Чим я займаюся? Експериментую. З деяких пр у мене з'явилося багато вльного часу, який я виршив присвятити дослдженням зразкв, набраних за увесь час свого перебування тут. Але про все по порядку.