Читаем Brute force (СИ) полностью

Н слова не сказавши, Кайя витягнула з торби накидку й простягнула мен. Я ж у цей час витягував особливо товсту павутину, вкриваючи залишками силкону. В такому вигляд вона дуже нагадувала звичайну блу нитку, от тльки мцнсть була у клька разв вищою за сталь. Знову прив'язавши кшку, я метнув в пристрй. Кшка намертво впилася пазурами в поверхню кул, вдколовши значну частину оболонки, й оголивши стчасту арматуру всередин. Але скльки б я не смикав, куля навть не поворушилася. Хоча н, сенсори показують, що поворушилася. Точнше покрутилася навколо вертикально вс трохи менше, нж на один градус. Це означа, що у не якась основа, прихована пд пском. Ну як мен бути? Хм, а може слд смикнути в нший бк? Перекинувши волоснь через найвищу достатньо товсту глку, я починаю тягнути. Тепер вектор зусилля направлений трохи вище я бачу, що куля трошечки пднялася. Трохи посмикавши мотузку влво-вправо, я знову потягнув вгору. Так повторювалося ще клька разв, аж поки куля наполовину не вийшла з земл. Потм щось у нй обрвалося, трофей поповз до нас, залишивши псля себе недогризок кабеля, що стирчав з-пд земл - напевно це було живлення, оскльки бльше пристрй активност не проявляв. Втм, стирчав вн недовго, вже через клька хвилин вн розчинився в туман. Закутавши пристрй у накидку, я закинув соб на плече повернувся до Кай.

- Можемо ти.

- Ну що це таке ти вийняв?

- Сам хочу знати. Ти йдеш? - Незадоволено щось буркнувши пд нс, Кайя попленталася за мною. - Звдки накидку взяла?

- Сама зробила. Ще коли вчилася. Нам дали завдання заховатися так, щоб наставники впродовж доби нас не знайшли. Мж ншим тебе це теж чека, я дуже сподваюся, що ти зможеш... - ага, значить виршила похвалитися. - Ти куди зник? Ну добре-добре, ти зможеш заховатися. Задоволений? Вилзай-давай. Кейнс?

- Кей. - кажу й на вушко.

- Кйя! - двчина аж пдстрибнула вд переляку, умудрившись розвернутися в повтр й вихопити меч. - Припини!

- А ти мене Кейнс припини називати. Просив же - просто Кей. Домовилися?

- Гр-р-р! Домовилися. - деякий час ми йшли мовчки, але я бачив, що вона хотла запитати мене ще щось.

- Кажи вже.

- Що то була за тварюка в матку, про яку казала Лашура? - ага, значить королева все ж проговорилася про збиральника.

- Один з помчникв мох то був.

- А звдки ти його узяв? чому ти був увесь в кров? - незручн запитання.

- Павука того? Виростив я його. В тлах людських вирощувати х просто...

- Все! Замовкни! Не хочу бльше нчого знати!

Just as planned!

***

Церес Тайто був на меж. Учорашня нч, як виявилося, була лише прелюдю до справжнього кошмару. Його крутили, душили, тягали, викручували, потрошили... Здавалося це не закнчиться нколи. Але закнчилося. З того моменту хлопця немов пдмнили. Що б вн не робив, перед очима раз за разом поставали бридк рожево-металев силуети молюскв, а з голови няк не йшли думки, як йому пережити наступну нч. Навть Кей не ризикував до нього пдходити, хмуро поглядаючи з ншого кнця класу. Отямився вн лише тод, коли мало не пришпилив пером руку одного з однокалсникв. Той на свою голову захотв поцкавитися, чому хлопець перестав реагувати на глузування. Перо глибоко увйшло в стльницю якраз мж пальцями язикатого жартвника. Псля такого навть вдчайдушн задираки з острахом до нього наближалися. Хлопець шукав розрядки, але сьогодн на фзичних заняттях спарингв не провадили, роздратування всередин поступово росло, погрожуючи от-от зрвати дах. Кей це помтив одразу ж псля заняття потягнув Цереса подал вд учнв - вибивати з нього пил. У буквальному сенс. Сьогодн Тайто зрозумв, що значить бути тренувальною грушею. Дозволивши Цересу розм'ятися у рукопашному бою, вн запропонував перейти на тренувальн нож, псля чого показав майстер-клас: кружляючи навколо нього на божевльнй швидкост, наносячи удари запиленою паличкою, псля яко на темнй учнвськй форм залишалися слди 'порзв'. Новачок так вдходив агресивного однокласника, що той ще довго вддихувався, не здатний пднятися з земл. Подивившись на себе, Церес лише незадоволено кивнув на пропозицю потренуватися завтра, пшов у бблотеку - робити уроки. Йдучи до роздягальн Церес з похмурим задоволенням вдмтив, що до нього дйсно стали менше чплятися. Чи може вн цього просто цього не помтив?

Псля такого напруженого дня хлопець майже забув про свою нчну пригоду. Та достатньо було йому лише на хвилину змкнути оч, як крзь повко пробився потужний промнь свтла. Перекинувшись на нший бк, Церес гепнувся на пдлогу тльки тепер почув шум моря. Пдрвавшись на ноги, хлопець дико озирався, не врячи свом очам. Вн знову тут! Кошмар не закнчився!