Читаем Brute force (СИ) полностью

З моменту мо останньо появи тут лс суттво змнився. Псля мого пробгу через поселення ельфв ус верхн яруси лсу перетягнули волоснню поставили безлч сигналок. Оминути х для мене не проблема, але часу на це пде значно бльше, нж просто пройтися по земл. навть тут доводилося уважно дивитися соб пд ноги, аби часом не вступити у якусь пастку. Мен навть довелося повертатися назад, органзувати соб деяк реч для цього походу. Одню з них був нж-мачете. Я уже давно хотв соб нормальну зброю, яка не викличе питань у жителв Академ, на вдмну вд мох пазурв. Пвметрове лезо з матовим камуфляжним покриттям, гарда-кастет та пенал з рзномантними сюрпризами у рукоят виглядали просто майстерно допрацьованим мечем. таке маскування одразу ж виправдало себе, коли ще на вход в лс мо сенсори виявили спостергача. Кайя, загорнувшись у щось схоже на накидку-глл шла в сорока метрах позаду. Певно вона помтила мо приготування виршила простежити за мною. Я ж не став розкривати, а виршив поспостергати за нею.

Двчина пересувалася майстерно, плавними ривками змнюючи свою позицю по за межами мого поля зору. Йшла точнснько по мох слдах, тому недосвдчений слдопит подума, що тут пройшла лише одна людина. От тльки меч на пояс був недоречний - постйно чплявся за глки, смикав накидку всляко заважав рухатися. Навщо вона взагал його взяла з собою?

Нарешт я вийшов до узлсся. Як минулого разу, болото було оточене пщаним схилом, абсолютно чистим вд рослин. Неподалк навть блв череп якось млко тварини, що необачно скотилася в пастку. Трупер був у клькох сотнях метрв лворуч вд мене, але через густий туман його не було видно.

- Виходь уже. Ми прийшли. - кажу Кай, повертаючись до не, але двчина прикидаться, що тут нема. - Кайя, не ворушись. На тоб павук.

- Кйя!!! - двчина вискочила з-пд накидки, наче ошпарена. - Де?! Де вн?!

- Тльки в уяв твой. - посмхаюсь я, ховаючи мачете. - Йшла навщо за мною?

- Гр-р-р! Ти дивно поводився. - Кайя повернулася до сво накидки скрутила в торбу, закинувши соб на спину. - Ну навщо ти сюди приперся? Що це взагал за мсце?

Ага, значить вона теж не в курс. Що ж це за болото таке, що про нього нхто не зна? Церква тут була, мене тут зловили, на цьому все - нби й нчого не сталося. Складаться враження, нби ця тема взагал пд забороною. в документи заглядати сенсу нема - перекладач ще не готовий. Втм, можна просто все переглянути сфотографувати текст, а розшифровкою зайнятися пзнше. Точно! Так зроблю! Тльки спочатку виберуся з цього котловану, бо щось у мене теж зв'язок зботи почина.

Обмацавши сенсорами усю прилеглу територю, я беруся за дослдження аномально територ. Минулого разу в мене не було н часу, н можливост як слд оглянути це мсце. Тепер же, якщо випала така нагода, слд якомога бльше дзнатися про цю заборонену зону, бо щось мен пдказу, що вд стороннх осб я про не нчого не почую. для початку слд провести повтряну розвдку. Дстаю з-за пазухи дрона. Не збиральника, не трупера - звичайного квадрокоптера-розвдника, який так любили солдати початку XXI столття. Вн простий, надйний, маневрений, швидкий, а головне - вдносно дешевий. диний мнус, це неможливсть встановити бодай якусь зброю, але у рол всевидючого ока вони були неперевершен. Виростити один з них навть з моми обмеженнями було справою клькох хвилин. Рухомих частин у нього мнмум: чотири ротори, нтегрован у гвинти, та Х-подбний корпус з двох частин, який скручуться по центральнй вс у тридцятисантиметрову паличку з потовщенням у центр. Вн був настльки простий, що я змг вивести його з органзму через стравохд, а не через... Ну ви зрозумли. А завдяки тому, що у рол акумулятора виступав сам корпус, при втрич меншй у порвнянн з оригнальними дронами мас, його заряду вистачало на пвгодини активного плотажу. А спокйний полт у висхдних потоках узагал мг розтягнутися майже на годину. Моя ти крихтка! Давай, лети на завдання!

- Що це було? - поцкавилася Кайя, з цкавстю спостергаючи за вдлтаючим роботом.

- Дрон.

- Щось я не врю, що ти мг це прихопити з свого свту.

- Зробив тут. З матералв пдручних.

- Ага, розкажи мен - ще нхто не мг змусити механзми працювати самостйно! Звдки ти його взяв?

- Не кричи. - прогнорував я Кайю, наганяючи у склянку свж зразки туману. - Не повриш мен ти все одно. Вважай загадкою це.

- Та ти сам одна ходяча загадка! - не витримала Кайя, жбурнувши в мене свою торбою хапаючись за меч, нби вона ним зможе мен щось зробити. - Що ти зробив з королевою?! Чому вона так перед тобою стелиться?!

- Домовленсть у нас. Секрет це не мй, не мен й розкривати його. Королева захоче якщо - розкаже сама тоб.

Ось так обламавши Кайю, я вдправився витягати бдолашного трупера. Двчина ще трохи пом'ялася на мсц й вдправилася слдом за мною.