- Був би радий взагал прибрати його з територ Академ.

- На жаль адмнстраця пдтриму королеву. - розвяла його над голова ради. - Нам залишаться лише мцнше тримати учениць, аби вони знову не наколи дурниць.

- Сподваюся впливу учнвського колективу буде достатньо, аби вн узявся за розум. Можливо вн навть взьме приклад свох однокласникв взьме участь у Турнр...

- Я теж дуже сподваюся, що йому вистачить розуму пройти вдбр. - задоволено сказала Лтя, вдкинувшись в крсл.

- Радий, що ми зрозумли одне одного.

Покидаючи кабнет, Маст не мг стримати посмшку. Проблема, над якою вн так довго бився - скоро може виршитися.

Глава 6. Verum est alicubi prope (стина десь поруч)

Клятий нмець! Клята учнвська рада! Клят хащ! Невже так складно просто не звертати на мене увагу? Але ж н, обов'язково треба було пдсунути мен свиню! Ну постривайте, вдбудую я свою нфраструктуру - будете танцювати так, як мен подобаться! Недовго вам залишилося мен нерви псувати!

Сьогодн у мене з самого ранку був поганий настрй. на те була цла купа причин.

День починався непогано: ще до сходу сонця перший мй перший бойовий дрон покинув репл-танк, покотився в напрямку до матку. Я був примно здивований швидкстю та маневренстю колсного трупера, тому виршив влаштувати йому тест-драйв в умовах максимально наближених до бойових. Я вдправив його на розвдку до болота. На пересчнй мсцевост колсне шас показало себе не дуже добре, все ж я розраховував застосовувати його в межах Академ. Тваринними стежками вн зумв вийти до самснько меж аномально територ, коли вн уже спускався до води - зв'язок обрвався. Через деякий час сигнал на мить вдновився, дрон встиг передати, що був атакований. знову тиша. Так вн пка кожн десять хвилин, не в змоз нормально перезавантажитись.

А тут ще й Церес мало не зрвався. Цього разу я не змушував його бгати у симулятор, а лише ув сн мтував навантаження на органзм знмав показники - це було значно продуктивнше, нж чекати, поки реципнт потрапить у чергову грову ситуацю. Пд кнець я навть ризикнув провести нцацю його НК, щоб упродовж дня нейрошунт повнстю пдключився до спинного мозку увечер можна було провести його налаштування на нося. Але я перегнув палку, хлопець прекрасно пам'ятав ус нчн тортури, накше не скажеш, збирався зрвати злсть на однокласниках. Довелося приймати цього берсерка на себе, доки вн не заспоковся, вводити йому ударн дози заспокйливого. На жаль дал в такому темп продовжувати мй експеримент не вийде, тому я виршив повернутися до симулятора - нехай вважа, що цей кошмар був наслдком одягання нанокостюму. Тим бльше, що в принцип це так .

Але то дрбниц у порвнянн з ще одню, не дуже хорошою новиною - викликан Лашурою майстри нарешт дсталися до Академ почали ремонтувати Су-Ван. Здавалося б мен варто радти, от тльки ремонт цей розповсюджувався не тльки на поверхню, але й на внутршн системи лтаючого острову, до яких база уже простягнула сво псевдопод. За минулий час мо творння розрослося до маси бльше десяти тон, з яких лише чверть складали мал промислов репл-танки для вирощування технки та синтезатори для створення потрбних матералв. ус вони повинн були мати вихд назовн, щоб продукця могла покинути збиральн зони. нтелект бази виршив цю проблему, розташувавши промислов потужност бля сервсних тунелв. як на зло, саме так системи острову першими пдлягали огляду й ремонту. Мозок як мг, приховував свою присутнсть, маскуючи сво елементи пд бльш звичн предмети побуту. Але це завжди вдавалося. Той же репл-танк, це пвтораметрова цистерна з чистого кремню, заповнена смердючим гелем пдключена до решти комплексу товстими шлангами й енергопроводами - ну от пд що його можна замаскувати? Пд бочку? А нчого, що з ц бочки нод щось вилза, наприклад черговий трупер? А як бути з енергоспоживанням? Термогенератор, це дуже хороша рч: екологчний, безвдходний, не потребу палива, ресурс буквально вчний! Але коли канали вентиляц посеред лта покриваються нем - це виклика непотрбний нтерес. Трохи порадившись з Аналтиком, ми виршили винести радатори на нижню поверхню острову. Там нхто нколи не лта, тому змни текстури помтять ще не скоро.

А ще мене останнм часом не покида вдчуття, нби я щось забув...

Що я роблю зараз? Та добираюся до того-самого болота - витягувати свого бдолашного трупера. Було б простше дочекатися виготовлення нового, уже обладнаного щупальцями, проводити рятувальну операцю уже ним. Але через авральну реконструкцю бази промислов потужност впали вчетверо, тому наступний дрон з'явиться ще не скоро. Потужн сплески в радо-ефр вказували на присутнсть електричних розрядв, вд яких моврно трупер вирубаться. А враховуючи, що ноч тут здебльшого хмарн, вдблиски електрично дуги одразу ж помтять. От доводиться мен продиратися крзь чагарники, поки сонце ще не сло.