Читаем Знахар полностью

– Курва-мать, щоб тебе срачка спіткала, а паперу під рукою не було, – вилаявся він, що лише підтвердило версію інженерів про таємну клятву.

Вибачившись перед своєю "альфою" за ці тортури, він проїхав ще кілька сотень метрів, а потім звернув з головної дороги на подвір'я. Всю дорогу від Варшави до Сандомира він спокійно слухав свій улюблений кримінальний подкаст авторства Міхала Кшемінського, заглиблюючись у справу за справою серійних убивць. Якби він не віддав своє серце історії, його, ймовірно, вкрала б кримінологія.

Його батько влітку поклав бруківку, за що він був безмежно вдячний йому у той момент. До тих пір подвір'я нагадувало болото, яке могло зупинити будь-який військовий наступ. По ньому було важко ходити, а сьогодні була прем'єра його нових черевиків, які він не хотів бруднити. Зрештою, навіщо смертельно хворій людині нові черевики Salomon з горетексом, які витримають кілька років гірських походів? Його ж не поховають у них в труні, записати їх комусь у спадку. Переб'ються. З іншого боку, нащо мертвому гроші... Він дістав з багажника сумку і попрямував додому.

– Пше пана, моя "Альфа" вже тиждень не ламається, в чому може бути причина? – почув він біля під'їзду.

Це був його брат, який привітав його давно засохлим жартом, швидше за все, щоб потім поплескати по спині. Марек мав лише побіжну схожість з ним, а в автосправі вже рішуче відрізнявся від Кшисєка – дотримувався принципу: "Форд – гівна вартиий, а Фіат – його брат". Це означало, що, крім усього іншого, йому було начхати на італійські автомобілі. Сам він їздив на "Хонді".

Взагалі, що стосується цієї сім'ї, то вона була міцно класичною, середньостатистичною і стереотипною. Мати була медсестрою і виконувала свою життєву місію охоронця галактики, наче Бетмен на варті Готема, наглядаючи за своїми підопічними у відділенні інтенсивної терапії. Як "пілюлька", вона була неперевершеною, хоча, як не дивно, в житті проявляла безтурботні риси. Кшиштоф завжди підозрював, що вона могла б успішно стати художницею і продавати свої роботи до найкращих галерей світу, адже вона чудово малювала і кількома звичайними лініями могла донести щось таке, що змушує погляд не відриватися від картини занадто швидко. Їй також була притаманна типова для художників наївність і щире захоплення очевидним, а також здатність обеззброювати навіть найбільших похмурих людей. Вони мучилися в торговому центрі, шукаючи подарунок для батька. Був сезон розпродажів, люди юрмилися, як на месу до Папи Римського. Через дві години мати запитує: "Кшисєку, що це за компанія "Sale"? Їхні товари скрізь, і вони завжди на кілька десятків відсотків дешевші". Вся мама.

Батько, зі свого боку боку, міг би бути зіркою каталогу "Зроби сам". Його майстерня була повна інструментів, які звичайним людям не потрібні, і навіть якби вони потрапили до їх рук, вони мали б великі проблеми з визначенням їхнього призначення. Батько постійно блукав подвір'ям, постукуючи, стукаючи, свердлячи і ріжучи, але Кшисєк ніколи не бачив результату цих звуків. Бабуся, коли була ще жива, завжди коментувала ці дії наступним чином: "Він блукає навколо і просто робить вітер. Сьогодні йому надумалося, що буде розводити кроликів. Кліточок наставив, а все одно нічого не вийде". І справді, батько стукав-стукав, склав якусь клітку, але кроликів не було. А тим часом, окрім сумнозвісних кролів, старий розводив павичів, курей, нутрій, норок, в'єтнамських свиней, страусів і навіть коней. З менш рухливої дикої природи варто згадати тюльпани, чорницю, тютюн, гливи та хміль. Крім того, він був енергійною людиною, яка могла скотитися з ліжка о четвертій ранку, бо хтось подзвонив і сказав, що не може завести машину, щоб їхати на роботу, і потребує допомоги.

Брат, з іншого боку, визнавав просту життєву філософію: якщо комусь щось не подобається, він завжди може отримати по пиці. З таким ставленням він мав чіткий кар'єрний шлях і став офіцером поліції. Найбільше він хвалив період навчання, особливо коли він був у відділі профілактики злочинів. "Ми так всипали тим виродкам з "Вісла-Краків", що у мене боліла рука, не було сили махати кийком. Це було жахливо". Попри припущення всієї родини, Марек не став сільським вишибалою, зіркою пожежної частини, володарем четвертого дану з бою штакетинами, але потрапив до кримінального відділу. Відтоді класичною розвагою сім'ї Шорців є історії, які він розповідає за вечерею про свою роботу: як він знайшов труп у Віслі або труп дідуся на лежанці, а то хтось випотрошив повію в Любуському воєводстві – одні файні речі.

Окрім того, на Різдво прикрашали ялинку і наїдалися, єж лопалися, приймали ксьондза після коляди, даруючи йому конверт; святили яйця, заздрили сусідам, які купили нову машину, проклинали можновладців і намарно взивали ім'я Боже в середньому щогодини. Класична польська сім'я, аж дурно визнати.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Глазами жертвы
Глазами жертвы

Продолжение бестселлеров «Внутри убийцы» (самый популярный роман в России в 2020 г.) и «Заживо в темноте». В этом романе многолетний кошмар Зои Бентли наконец-то закончится. Она найдет ответы на все вопросы…Он – убийца-маньяк, одержимый ею.Она – профайлер ФБР, идущая по его следу.Она может думать, как убийца.Потому что когда-то была его жертвой..УБИЙЦА, ПЬЮЩИЙ КРОВЬ СВОИХ ЖЕРТВ?Профайлер ФБР Зои Бентли и ее напарник, агент Тейтум Грей повидали в жизни всякое. И все же при виде тела этой мертвой девушки даже их пробирала дрожь.ВАМПИР? – ВРЯД ЛИ. НО И НЕ ЧЕЛОВЕКПочерк убийства схож с жуткими расправами Рода Гловера – маньяка, за которым они гоняются уже не первый месяц. Зои уверена – это его рук дело. Какие же персональные демоны, из каких самых темных глубин подсознания, могут заставить совершать подобные ужасы? Ответ на этот вопрос – ключ ко всему.ОДНАКО МНОГОЕ ВЫГЛЯДИТ СТРАННОУбийство произошло в доме, а не на улице. Жертве зачем-то несколько раз вводили в руку иглу. После смерти кто-то надел ей на шею цепочку с кулоном и укрыл одеялом. И главное: на месте убийства обнаружены следы двух разных пар мужских ботинок…«Идеальное завершение трилогии! От сюжета кровь стынет в жилах. Майк Омер мастерски показал, на что нужно сделать упор в детективах, чтобы истории цепляли. Книга получилась очень напряженной и динамичной, а герои прописаны бесподобно, так что будьте готовы к тому, что от романа невозможно будет оторваться, пока не перелистнёте последнюю страницу. Очень рекомендую этот триллер всем тем, кто ценит в книгах завораживающую и пугающую атмосферу, прекрасных персонажей и качественный сюжет». – Гарик @ultraviolence_g.«Майк Омер реально радует. Вся трилогия на едином высочайшем уровне – нечастое явление в литературе. Развитие сюжета, характеров основных героев, даже самого автора – все это есть. Но самое главное – у этой истории есть своя предыстория. И она обязательно будет издана! Зои Бентли не уходит от нас – наоборот…» – Владимир Хорос, руководитель группы зарубежной остросюжетной литературы.«Это было фантастически! Третья часть еще более завораживающая и увлекательная. Яркие персонажи, интересные и шокирующие повороты, вампиризм, интрига… Омер набирает обороты в писательском мастерстве и в очередной раз заставляет меня не спать ночами, чтобы скорее разгадать все загадки. Поистине захватывающий триллер! Лучшее из всего, что я читала в этом жанре». – Полина @polly.reads.

Майк Омер

Детективы / Про маньяков / Триллер / Зарубежные детективы
Убить Зверстра
Убить Зверстра

Аннотация Жителей города лихорадит от сумасшедшего маньяка, преступления которого постоянно освещаются в местной печати. Это особенно беспокоит поэтессу Дарью Ясеневу, человека с крайне обостренной интуицией. Редкостное качество, свойственное лишь разносторонне одаренным людям, тем не менее доставляет героине немало хлопот, ввергая ее в физически острое ощущение опасности, что приводит к недомоганиям и болезням. Чтобы избавиться от этого и снова стать здоровой, она должна устранить источник опасности.  Кроме того, страшные события она пропускает через призму своего увлечения известным писателем, являющимся ее творческим образцом и кумиром, и просто не может допустить, чтобы рядом с ее высоким и чистым миром существовало распоясавшееся зло.Как часто случается, тревожные события подходят к героине вплотную и она, поддерживаемая сотрудниками своего частного книжного магазина, начинает собственный поиск и искоренение зла.В книге много раздумий о добре, творческих идеалах, любви и о месте абсолютных истин в повседневной жизни. Вообще роман «Убить Зверстра» о том, что чужой беды не бывает, коль уж она приходит к людям, то до каждого из нас ей остается всего полшага. Поэтому люди должны заботиться друг о друге, быть внимательными к окружающим, не проходить мимо чужого горя.

Любовь Борисовна Овсянникова

Про маньяков