Читаем ПРИКАЗКИ полностью

ПРИКАЗКИ

В літо тисяча шiстсоте, - В літо теє боже,Прийшла грамота АхметаВ наше Запорожжя:«Я, султан, син Магомета, [56]Внук бога їдного,Брат місяця-перекрояI сонця самого,Лицар сильний i могучий,Краль над королями,Воєвода всього світуI цар над царями,Цар столиці ЦареградуI цар Македону,Гpeків, сербів, молдаванівI цар Вавілону,Цар Подолі, i Галича,I славного Криму,Цар Єгипту, i Ораби,I цар Русалиму,Сторож гробу в РусалиміI вашого бога.Християн ycix на світіСмуток і підмога,-Кажу вам, yciм козакам,Мені передатись,А як нi - добра від менеВам не сподіватись!»Того ж літа запорожціГрамоту читалиI до вражого АхметаОт що написали:«Ти, султане, чортів сину,Люципера [57] брате,Внуку гаспида самогоI чорте рогатий!Стравнику ти цареградський,Пивнику макдонський,Свине грецька й молдаванська,Ковалю вавлонський!Кате cepбів i Пoдoлi,Папуго ти кримська,Єгипетський ти свинарю,Сово русалимська!Ти - погана свинячаяМорда, не підмога,I дурень ти, а не сторожУ нашого бога.Не годен ти нас, козаків,I десь цілувати,А не то щоб ЗапорожжяПід собою мати!Ми землею i водоюБудем воюватись,I тебе нам, бісів сину,Hiчогo боятись!Так тoбi ми відвічаєм,А року не знаєм,Бо ми ваших календарівВ Січі не тримаєм.Місяць наш тепер на небі,День той самий, що у вас;За сим словом, вражі турки,Поцілуйте в ... нас!»

НАЩО БОГ СОТВОРИВ?

«Нащо тебе, козака,Господь на світ сотворив?»«Щоб любив я мужика,Щоби пана його бив!»«Нащо ж тебе, мужика,Господь на cвіт сотворив?»«Щоб неславив козака,Щоби панщину робив!»

ТУРЕЦЬКА КАРА

Взяли турки козака,На смерть засудили,Межи ноги йому кілДовгий заложилиТа й довбнею i женуть,А той тілько каже:«Та бий piвнo, коли б’єш,Не милися, враже!»

13 окт[ября]

ПИЛИПОН

Як то за все хапаютьсяTiї пилипони,То й поправляв їден, кажуть,У церкві ікони.От поправив, що там було,До попа вертає.«Що ж, ти,- каже,- все поправив?» -Піп його питає.«Да все, батька! У ВарварыБашмак доработал,Богоматери на лонеМладенца сработал.А чтоб батька мне маленькоНа водку прибавил,То я сзади уж и духуТри перья приставил!»

14 окт[ября]

ХРАБРИЙ ЛЯХ

Здибалося два ляшки.Їден i хвалився,Як недавно на війні3 козаками бився.«Juz to,- каже,- dtugo mniеNie zapomnа wrogy,Bo psiawiaram moze stuOdrаbatem nogi!»«Co to nogi? - каже той.-Glowy rаbac bylo!»«I ja chcialem, bracie moj.Ale glow nie bylo»____________________________Каже: «Знатимуть менеКозацькі пороги,Бо я з coтнi козаківПоодтинав ноги».«Що то ноги? - каже той,-Голови їм було!»«I я то xтів, брате мій,Та голов не було».

ГОСПОДЬ ДАВ

Перейти на страницу:

Похожие книги