Читаем ПРИКАЗКИ полностью

ПРИКАЗКИ

Заслаб мужик на живіт,А дідич - лічити!Дає йому порошкиТа й каже зажити.А той щоби порошкиВипити з водою,Нюхнув тілько paзiв п’ятьТа й сидить совою.Пересидів цілий день -Як рукою знялось.Рано дідич запитав:«А як тoбi спалось?»«А спалося, пане мій,Cпacибi вам, пане!»«А порошки вci зажив?»«Bci винюхав, пане!»«Подякуй же,- каже, пан,-Дідуневі свому!»А сам тілько посвиставТа й пішов додому.

ЛЬОДИ

Закликає пан на балЧумака старого.Попоїв собі чумакЗа столом усьогоI льодами теє всеСмачно заїдає.«Чи смачнеє тoбi се?» -Пан його питає.«Смачне, пане! - каже той,-Саме як то часомВосени буває борщ3 квасолею разом».

ЧЕРЕВИКИ

У неділю мужикаПані закликаєI на ярмарок його3 просом посилає.«Jedz-ze,- каже,- serce moj,Sprzedaj miarkе prosa,A со bgdzie, za to kupTrzewiki, bo-m bosa!» [30]От поїхав наш мужик,Назад повертає.«Со z, sprzedales, serce moj?» - [31]Та його питає.«Та продати то продав,-Каже,- мірку проса,А черевик - що питавВсе нема «бомбоса»!»

РЯТУЙ, БРАТЕ!

Під повстання два ляшкиНа корчмі гуляють,Цілуються, як брати,Приязнь запивають.Ото собі й запилиI поцілувались,Але тілько москаліВ корчму увігнались -Один циб через вікно,Другого схопили.Сей, бідняка, i кричить:«Ratuj, bracie mlly!» [32]А той собі до ліскаСкілько сили дує,Тілько крикнув сьому раз:«Niech ciе Bog ratuje!» [33]

КОЗАЦЬКІ КСЬОНДЗИ

Раз Хмельницький заявивПо військові свому,Що хто пана приведе -Дасть по золотому;А хто ксьондза - тому триОбіцявся дати!..Пішли наші козаки,Давай мудрувати.Тілько пана де діпнуть,Виголять чупринуТа й i кажуть: «Пам’ятай!Гляди, бiciв сину,Як часами тебе нашСпитає Хмельницький,То ти, шельмо, говори,Що ксьондз католицький».То, бувало, приведуть...«А хто ти?» - питає.«А ксьондз!» - каже; то й козакПлату забирає.I такого ж тих ксьондзівЗа тиждень прибуло,Що i в Римі стілько ix,Майбути, не було!

СМЕРТЬ КОЗАКА

Край Варшави два стовпи,На стовпах дилина,Під стовпами молодийКозак з Чигирина.I найстаршії паниСмерть йому читають.Прочитали - i катиМотуз натягають.Але козак подививсьНа ляхву превражу,Каже: «Стійте-но, пани,Я щось вам іскажу!»Ослабили мотузок,Ляхи поступили,А козак i каже їм:«А то, пани милі,Ви високо не кажітьМене підіймати,Буде лучче вам менеВ спину цілувати!»

KURACJA OD OCZU [34]

Перейти на страницу:

Похожие книги