665. Мінерви двоколірний плід — оливки, що бувають наполовину темними, наполовину зеленими.

729. Бог калідонський (у книзі IX, рядок 2—Потік Калідонський) — Ахелой.

752. Тріапей — Ерісіхтон, син міфічного владаря Фессалії Тріопа.

Книга дев'ята

2. Нептунів герой — Тесей.

13. Алкід — Геракл.

14. Сватом — Юпітером…— Геракл, за переказом, був сином Юпітера.

68 —74. Тут і далі (182—198) йдеться про подвиги Геракла, які він здійснив за наказами тірінфського владаря Еврістея, перебуваючи у нього на службі з волі Юнони. 101. Несе — кентавр, син Іксіона.

104. Евен — річка в—Етолії поблизу міста Кал і до на. 112. Герой (іонійський — Геракл, що народився в беотійських (аонійських) Фівах.

136. Кенеєць — один із епітетів Юпітера; від гори на острові Евбеї, де був храм Юпітера.

137. Ехалія—місто на Евбеї. Здобувши це місто, Геракл захопив у полон Іолу, дочку володаря Ехалії Евріта.

141. Амфітріонід — Геракл: Амфітріон, чоловік Алкмени, був його названим батьком. 155. Ліхас — слуга Геракла.

182. Бусірід — міфічний володар Єгипту, що приносив у жертву кожного, хто завітав у його край.

184. Пастух іберійський — Геріон, що випасав череду корів в Іберії (Іспанії).

185. Пес триголовий — Кербер.

186. Роги… бика… пригнув…— Мова йде про крітського бика, якого приборкав Геракл.

187. В Еліді…— Йдеться про очищення від гною стаєнь Авгія, владаря Еліди. На водах Стімфальських — тобто.на озері біля міста Стімфала в Аркадії, де Геракл винищив потворних птахів.

188. В Партенійських гаях…— тобто в лісах Аркадії, де Геракл зловив золоторогу лань Діани.

189. Золотом із Термодонта… оздоблений пояс…— Пояс володарки амазонок Іпполіти, оздоблений золотом із ріки Термодонта в Малій Азії.

190. Яблука… зірвав…— йдеться про золоті яблука Гесперід із садів титана Атланта. 194. Коней фракійських…— Мова йде про незвичайної сили коней фракійського владаря Діомеда, що давав їм у поживу всіх чужоземців.

[292]

197. Немейська громада — тут — породжений Тіфоном і Ехідною велетенський лев, що спустошував околиці міста Немеї в Арголіді.

198. Небо на шиї тримав.— Геракл тримав небо замість Атланта, коли той ходив за яблуками Гесперід.

233. Син Пеанта (Пеантід)—Філоктет, що за допомогою Гераклового лука здобув Трою.

294. Богів, що стоять при пологах. — йдеться про три божества, що називались Нік—сами.

321. Невпізнанною стала…— Галантіда перетворилась у ласицю.

331. Ехалійські —тобто з міста Ехаліі на острові Евбеї, де владарював Евріт, батько Еоли.

332. Того, кому Делос покірний…— йдеться про Аполлона. 347. Пріап — бог родючості, опікун садів та городів.

400. Геба — богиня вічної молодості; стала дружиною Геракла, після того як Юпітер узяв його на небо.

403—417. Мова йде про майбутній похід «Семи проти Фів». Незгоди у Фівах — суперечки між синами Едіпа Етеоклом і Полініком. Копаней — аргівянин, один із семи вождів, що виступали проти Фів; загинув від блискавки Юпітера. Два брати — Етеокл і Полінік. Віщун — Амфіарай, що передбачив свою смерть, його син Алкмеон помститься Еріфілі, своїй матері, за те, що вона намовила мужа йти в похід на Фіви. Одружившись на Калліроі, дочці річкового бога Ахелоя, Алкмеон подарував їй злочинне золото, тобто намисто, яке Еріфіла отримала в нагороду за те, що намовила мужа йти в похід. Алкмеона вбивають сини його тестя Фегея.

422. Паллантіада — Аврора. Випросивши для свого чоловіка Тіфона безсмертя, забула випросити й молодість.

423. Ясіон — син Юпітера і плеяди Електри, улюбленець богині Церери. 435—437. Еак, Радамант, Мінос — сини Юпітера.

498. Опія— римська богиня достатку, сестра і дружина Сатурна.

507. Еола нащадки — сини повелителя вітрів Еола, що одружилися з рідними сестрами (порівн. «Одіссея», X, 7).

574. Нащадок Меандра— Кавн, чия мати Кіанея, була дочкою річкового бога Меандра. '

634. Закладає оселю.— Йдеться про заснування міста Мілета.

641. Нащадок Семели — Вакх.

644—647. Бубаські — з міста Бубаса в Карії. Перераховуються й інші племена й міста Малої Азії.

669. Фестійська земля—територія міста Феста на о. Кріті.

687—694. Інаха донька — Іо (див. прим, до рядка 747 І книги). Перераховуються й інші, популярні на той час у Римі, єгипетські божества.

691—692. Гой, хто… втишує голоси…— Гор (Гарпократ), син Ісіди й Осіріса, бог мовчання.

736. Сонуя дочка — Пасіфая (див. прим, до 131 рядка VIII книги).