720. Мінійці —аргонавти, нащадки Мінія (див. прим, до 1 рядка IV книги).

Книга сьома

1. Судном пагасейським…— Ідеться про побудований у місті Пагасі корабель «Арго»,

що плив у Колхіду по золоте руно.

2. Фіней — сліпий фракійський володар, якого переслідували Гарпії — міфічні страховиська у вигляді крилатих жінок із залізними пазурами.

3. Сини Аквілона — Зет і Калаїд.

7. Фріксове руно — золоте руно чарівного барана, на якому діти Атаманта Фрікс і Гелла, рятуючись від лихої мачухи, переправлялись через море до Колхіди. Пелій, дядько Ясона, позбавив свого племінника влади над Іолком у Фессалії, пообіцявши повернути її знову Ясонові, якщо той привезе йому золоте руно.

9. Еета донька — Медея.

49. У містах пеласгійських…— тобто грецьких (від пеласгів, що вважались найдавнішими грецькими племенами).

55. Бог над богами — Ерот (Купідон).

59. Есонід — Ясон, син Есона, володаря Іолка у Фессалії.

62—63. Зіткнутися можуть скелі…— Йдеться про Сімплегади, скелясті острови в Босфорі, які, за переказом, зіштовхувалися, знищуючи кораблі.

74. До вікових олтарів Персеїди Гекати…— Матір'ю Гекати вважалась Перса, дочка Океана.

[289]

95. Богиня трилика — Геката; її уявляли собі триголовою.

94—96. Присягнися… майбутнього тестя батьком…— тобто Геліосом.

102. Владар — Еет, батько Медеї.

132. Юнак гемонійський — Ясон, який був родом із Фессалії (Гемонії).

152. Соколі летейського зілля…—— тобто снодійним, від Лети, ріки забуття у підземному царстві.

207. Темеською міддю…— Місто Темеса на півдні Італії славилось мідними виробами (див. прим, до рядка 333 IV книги).

224—231. Перераховуються долини, гори, ріки та озера Фекалії, що вважалась багатою на чародійні трави.

233. Главк — рибалка з міста Антедона в Беотії; з'ївши чародійну траву, перемінився у морське божество (див. книгу XIII, рядок 904 і далі).

249. Владаря тіней…— йдеться про Плутона, чоловіка Просерпіни.

295. Його годувальницям…— тобто нісейським німфам (див. прим, до 314—315 рядків III книги).

324. Іберська ріка — Океан, який уявлявся рікою, що омиває плоску округлу землю.

352. Оселі філірські — схили фессалійської гори Пеліон, де німфа Філіра, за переказом, народила кентавра Хірона.

353. Керамб, за легендою, врятувався під час потопу, видершись на гору Отрій у Беотії, і був перетворений у жука.

357. Пітана — гавань в Еолії, на північно—західному побережжі Малої Азії.

358. Змія… висік із скелі…— натяк на описане далі перевтілення (книга XI, 55— 59 рядки).

359—393. Наводяться маловідомі міфічні постаті та перекази про перевтілення.

361. Над батьком Коріта…— тобто Парісом, сином троянського владаря Пріама.

365. Телхіни — плем'я, яке переселилося з Кріту на о. Родос і вважалось винахідником плавлення металу; іалізькими названі від міста Іаліза на Родосі.

368. Кея (Кеос)— один із Кікладських островів з містом Картеєю, де владарем був Алкідамант.

382. Плеврон — місто в Етолії, країні в Середній Греції.

384. Калаврея — острів у Саронійській затоці; спочатку був посвячений Латоні (Лето), потім — Нептунові.

391. Ефіра — давня назва Корінфа, де було джерело Пірена.

394. Наречена—Главка (Креуса), дочка корінфського владаря Креонта. Зраджена Ясоном Медея подарувала їй просяклі вогненною отрутою весільні шати.

395. Море пожежу палацу одне віддзеркалило й друге…— Корінф лежав над затоками двох морів — Іонійського та Егейського.

398. Тітанові змії — змії, які послав Медеї її дід — бог сонця Геліос.

399. В замок Паллади — тобто в Афіни. Владар Періф і його др/жина Фенея перемінились, за переказом, у птахів.

401. Поліпемона внучка — Алкіона, дочка розбійника Скірона; коли батько зіштовхнув її у море, вона перемінилась у зимородка.

402. Егей — міфічний володар Афін, нащадок Кекропа, батько Гесея (Тезея).

404. Дитя не відоме для батька…— Тесей, не знаючи батька, зростав у своєї матері Етри в арголідському місті Трезені.

410. Тірінфський сміливець—Геракл.

430. Для Ерехтідів…— тобто афінян, нащадків стародавнього володаря Афін Ерехтея.

434—444. Перераховуються подвиги Тесея: перемога над Мінотавром—чудовиськом на острові Кріті, з тулубом людини і головою бика; над потворним кабаном, що спустошував Кроміон, поселення біля Корінфа; над розбійниками Пері феї ом (сином Вулкана) і Прокрустом, що відрубував або витягував ноги тим, кому не по зросту було його ложе; ■ над велетнем Керкіоном, що проживав у сусідньому з Афінами Елевсіні, де вшановувалась Церера; над напасниками Сінісом та Скіроном, який селився поблизу Мегари (Алкатої), де жило плем я лелегів.