255. Карпафський віщун
— Протей; від Карпафського моря, названого від острова Карпафос (Карпатос), що на схід від Кріту.267. Якби Фока не рушив…—
Теламон і Пелей, сини Еака, вбили свого брата Фока, якого народила нереїда Псамата, за що мусили податись на вигнання.269—270. Трахінський
— фессалійський; від Трахіна, міста в підніжжі Ети (див!" далі, рядок 383).279. Віття… подав…
— Гілки оливи або лавра, пов язані вовняними стрічками, були ознакою мирних намірів.296. Той, що приводить Зорю
— Люціфер, Світоносець.300. Тісба
—місто в Беотії.303. Народжений Майєю
— Меркурій.351, 382. Трахінець. Владар етейський
— Кеїк.408. Магнети
— жителі Магнесії, області Фессалії.413. Кларос
— місто в Малій Азії з храмом і оракулом Феба—Аполлона.592. Земля Кіммерійська
— найдальші північні краї, де, за уявленнями стародавніх, панувала вічна ніч. Кіммерійці — народ, який зайняв територію нинішньої України, в тому числі і Крим, раніше VII ст. до н. є.633. Морфей
— бог сновидінь.640—642. Ікел
дослівно означає «подібний»; Фобетор — «страховище»; Фантас — «привид».647. Донька Тавманта
—Іріда.756. Іл, Ассарак, Ганімед
— сини троянського владаря Троса.761. Дімантіда
—Гекуба, дружина Пріама.Книга дванадцята
[починаючи з 280 у паперовому виданні нумерація здвигнута на 1 пункт вперед, на відміну від електронного — OCRer]
5. Викравши вдатну дружину…
— Йдеться про Єлену, дружину володаря Спарти Ме—нелая.9. Авліда
— порт у Беотії, звідки рушали на Трою грецькі судна.13. Данайці
— греки.18. Тестора син
— Калхант, грецький віщун, учасник походу проти Трої.29. Діва—богиня
— тут — Діана.30. Владар
— тут — Агамемнон, батько Іфігенії.68. Протесілай
— вождь фессалійців, перший із загиблих під Троєю.108. Аірнес
— місто в Троаді (Мала Азія).110. Еетіоновий край,
— Володарем Фів був Еетіон, батько Андромахи.112. Телеф
—місійський владар. Поранений списом Ахілла, був вилікуваний, згідно з віщуванням, іржею цього ж списа.145. Птаха з таким же іменням
— тобто лебедя (по—грецьки «кукпоз»).172. Перребієць
— фессалієць; від Перребії, місцевості у Фессалії.189. Кеніда
— дочка лапіта Елата.211—212. Хмарородні звірі
— кентаври (напівлюди, напівконі), що народилися, за переказом, із хмари. З ними вели боротьбу лапіти (див. прим, до 461 рядка IV книги).401. Кастор його б захотів.
— Кастор (див. прим, до 109 рядка VI книги) вважався знаменитим вершником.452. Ерігдуп—пелетронієць
— житель Пелетронія, лісистої долини у Фессалії, де, за переказом, жили кентаври і лапіти.470. Маю й тобі потурати, Кенідо?
— Латрей натякає на те, що Кеней спочатку був дівчиною.537. Тлеполем
— син Геракла.547. Деіфоб, Полідамант
— захисники Трої.556. Періклімен
— син Нелея, брат Нестора.577. Нелеід
— Нестор, син Нелея.581. Фаетоновий птах
— лебідь.585. Смінтеєць
— Аполлон (епітет утворений від назви міста Смінти в Троаді).[295]
611. Від термодонтськоі сокири…
— тобто від руки амазонки (див. прим, до 189 рядка IX книги).622. Тіділ
— Діомед.623. З Атрідів молодший
— Менелай.624. Син Теламона
— Еант, наймогутніший серед грецьких воїнів після Ахілла.625. Син Ааерта
— Одіссей (Улісс), володар Ітаки.626. Танталід
— Агамемнон, нащадок Тантала.Книга тринадцята
7. Полум'я Гектара.
— йдеться про підпалення Ректором грецького флоту.24. Кораблем пагасейським.
— Див. прим, до 1 рядка VIІ книги.36. Граючи дурня…
— Одіссей, не бажаючи брати участь у поході на Трою, видавав себе за божевільного, але його хитрість розкрив Паламед, син Навплія (Навпліад).46. Не залишили б на Аемносі…
— Щоб позбутися Філоктета (див. прим, до 233 рядка IX книги), який мав невигойну рану на нозі і непокоїв воїнів болісними криками, Одіссей порадив залишити його на безлюдному острові Лемносі. (Цій легенді Софокл присвятив трагедію «Філоктет»).98. Ітакієць, дуліхієць
— Улісс (Одіссей). Дуліхій — сусідній з І такою острів.98—99. Еант зіставляє свої подвиги на полі бою з хитрими нічними вилазками Улісса: вбивством фракійського царя Реса, захопленням троянського вивідувача Долона, віщуна Гелена, викраденням статуї Паллади (Мінерви), що охороняла Трою.
110. Вкарбовано образ широкого світу.
— Опис Ахіллового щита роботи Вулкана подано в «Іліаді» (XVIII, 478—608).145, 149. Натяки на те, що Теламон убив свого брата Фока (див. прим, до 267 рядка XI книги).