Читаем Ловець тіні полностью

Він увійшов, проминувши гурт друзів і родичів, ніхто не звернув на нього уваги. Люди перемовлялися впівголоса, ніхто не плакав, однак атмосфера була насичена журбою, що відповідало ситуації.

Нещастя, що спіткало бідолашну родину, стосувалося дівчини. Маркус відразу впізнав батьків у кімнаті: тільки ці двоє сиділи, тоді як решта стояла. На їхніх обличчях відбивався не так біль, як розгубленість.

На мить пенітенціарій зустрівся поглядом з батьком. Міцний чоловік років п’ятдесяти, з тих, що можуть голими руками гнути металеві прути. І ось тепер він здавався знищеним, своєрідним утіленням цілковитого безсилля.

Труна стояла розкритою, присутні віддавали останню шану померлій. Маркус змішався з натовпом. Побачивши дівчину, він відразу збагнув, що смерть охопила її своїми обіймами ще за її життя. Прислухавшись до балачок навколо, зрозумів, що хворобою була вона сама.

Наркотики швидко отруїли її існування.

Однак Маркус не розумів, яким чином він міг творити добро за таких обставин. Тепер усе здавалося остаточно втраченим, непоправним. Тоді він міцніше стиснув у кишені ключ, який передав йому Клементе.

Що ним відмикали?

Отже, йому залишалося єдине: спробувати відімкнути всі двері. Отож він почав походжати будинком, намагаючись не привертати до себе уваги. Утім марно.

Він уже збирався махнути на все рукою, аж тут помітив у дальньому кутку ще одні двері. Єдині, у яких бракувало замкової щілини. За ними виявилися сходи. Отож він спустився в напівтемряві до підвалу.

Там було чимало старих меблів, станок для майстрування. Обернувшись, він помітив дерев’яну кабіну. Сауна.

Підійшов ближче, зазирнув усередину через кругле віконце у дверях кабіни. Але скло було товсте, а всередині затемно. І тоді він вирішив спробувати відчинити ключем. На його превеликий подив, ключ повернувся.

Щойно він відчинив двері, як у ніс йому вдарив нестерпний сморід. Блювотина, піт, фекалії. Він мимохіть відсахнувся. Та вже за секунду ступив крок уперед.

На підлозі того бридкого приміщення хтось лежав. Одяг брудний, волосся закублене, довга борода. Чоловіка жорстоко били, про що свідчило його запухле око, засохла кров на носі та в куточках рота, численні синці на відкритих ділянках тіла. На почорнілій від бруду шкірі рук вище від ліктів Маркус помітив татуювання: хрести з черепами, а на шиї — свастику.

З усього було очевидно, що ув’язнений перебуває в цій комірчині давно.