Читаем Brute force (СИ) полностью

Як вона мене помтила? Ага, у мене все ж злетв камуфляж. Тод зрозумло. Що ж, доведеться замсть одного полоненого обмежитися ншим. Навряд чи вн багато мен розкаже, та я не перебрливий. Мен зараз кожна крупинка нформац буде на вагу золота.

Це була жнка. Струнка, трохи вище середнього зросту, з прекрасною розтяжкою. вона була надзвичайно швидка. Звичайна людина на мому мсц уже була б трич мертва. А ця маха руками й ногами, наче вентилятор. Дуже знайомий вентилятор... Кайя? Н, вона нижча. Хто ще може мати так навики? Та уся Академя! Ну, не зовсм уся, але кандидатв надто багато. Що ще можна дзнатися? Перший же поставлений блок показав, що сили у не набагато бльше, нж у нормально людини. зразки тканин... Вона точно носить НК! Але чому неозброна? Зрозумвши, що побити мене не вдасться, вона виршила втекти, кинувши пд ноги димову шашку. Ага, так я тебе вдпустив! Не вимикаючи форсаж, я зриваюся в погоню розумю, що наздогнати навть з моми можливостями буде непросто. Так, я перевершую в сил та швидкост, але у мене тупо коротк ноги! завелика маса. Н, так дло не пде. Добре, що скоро я зможу поставити соб правильну прошивку, довести нарешт це тло до кондиц. А зараз час врубати камуфляж ловити язика!

Стрибаючи по ящиках та палубах пришвартованих кораблв, ми створювали гуркт, який привернув увагу людей. Вона теж це розумла, спробувала вдрватися по вертикал. Добре розгнавшись, вона вибрала дв висок паралельн стни стрибаючи мж ними, як Джек-Чан, видряпалася нагору. Мен так викрутаси були не потрбн й, попередньо присвши, я з силою вдштовхнувся вд земл. Сенсори вловили, як пд моми ступнями потрскалася бруквка, але я вже був в повтр на пвдороз до потрбно висоти. На жаль довжина нг тут мен все зпсувала, трохи не додавши мпульсу. Виставивши руки перед собою, я увгнав пальц мж цеглинами й одним рзким рухом подолав залишок вдстан. Перестрибнувши через парапет, я опинився бля одного з свтлових колодязв, як були рясно розкидан по територ Академ. Уткачка спробувала-було повторити свй маневр, вистрибнувши на дах найближчо будвл, але тут перевага була вже в мене. Я цлий день ткав вд учениць, дахи освов одними з перших. Тут черепиця майже не триматься, ставати на не було... Оп! Правильно - помилкою. А доки уткачка змагалася з черепицею у швидкост спуску, я вже чекав на не унизу. з ду-у-уже широкими й щирими обймами!

На жаль вона швидко це зрозумла в останнй момент встигла вдштовхнутися вд даху, перестрибуючи на терасу сусдньо будвл. Я про такий маневр не подумав, бо сам би не дострибнув, тому довелося брати курс на перехоплення й сподватися, що мен вдасться пдловити ще в повтр. Вона приземлилася ранше, й встигла знову розгнатися, але ж у мене була перевага у швидкост! На цй терас викладач часто обдають, тому тут було багато столикв з стльцями. Аби не гаяти часу, хапаю один з стльцв метаю його прямо по курсу. Не дивлячись, чи влучив, хапаю нший також метаю вперед. Судячи з гуркоту, я влучив обидва рази. Уткачка покотилася по земл, вперлася в стну й за секунду знову була на ногах, готова до двобою. Схоже я пдловив в момент пдготовки до стрибка, накше б не вдалося загнати у кут.

тут я помтив одну дуже непримну рч: мй оптичний камуфляж знову злетв! Добре, що пд час бйки костюм перейшов у Д-мод. Тому перед суперницею я постав у свому оригнальному вигляд. Мсячного сяйва, виявилося достатньо, щоб ми нормально розгледли одне одного. Вона виглядала як одягнута у чорне матове трико жнка, обличчя прикрите блою фарфоровою маскою, а оч ховалися за дзеркальними лнзами. я готовий був поклястися, що саме там знаходяться ус органи чуття! Я сенсорами вдчував, як вона обмацу мене поглядом перед черговою сутичкою. Тупий дизайн, але сенсорика мене вже зацкавила, адже вона якось вдслдковувала мене пд час погон, не зважаючи на камуфляж.