Читаем Brute force (СИ) полностью

Коротше, стали пдгодовувати мене бдолашного, все няк не могли зрозумти, куди в мене стльки влза? Вони ж не знали, що я росту у всьому об'м, а не окремими частинами тла. Мене засипали харчами так, що я змг розтягнути час розпаду структур ще на добу. Але цього було мало. Розпитавши лед Майю, я виршив побгати по Академ - розвдати можлив джерела бомаси, як можна використати для побудови хоча б якось системи життзабезпечення. Але я розумв, що вибратися на розвдку без вдома Лашури не вдасться - я вже встиг наслухатися про характер. Треба, щоб Лашура побачила, що утримувати мене може бути трохи дорого, тод вона сама пдшука мен халтуру. Тут головне, щоб ця сама халтура мен пдходила.

- Вам треба поговорити з Величнстю. - зауважила лед Майя, коли я проковтнув черговий сухар.

- Коли вона повернеться?

- Через клька годин.

- Довго. Чим мен зайнятися? Щоб докласти нестачу? - я показав на живт, який знову почав виводити рулади.

- Для нас таке утримання обйдеться недешево. - зтхнула жнка, надовго задумавшись. - Я можу поговорити з Директрисою, щоб пошукала на завтра роботу, тльки Ви ж все одно себе так не зможете прогодувати...

- жа не обов'язкова. Вистачить органки.

- Кого вистачить? - не зрозумла вона мене.

- Не зважайте. Куди мен йти?

- Величнсть не дозволяла покидати маток. Я можу хба що замовити слвце. Стривайте, я придумала. - лед Майя вийшла з кухн незабаром повернулася з клаптиком паперу. - Мен треба, щоб Ви передали це завдуючй в адмнстративному корпус. Впоратеся?

- Звсно. - я взяв листок з цкавстю подивився на лтню жнку. - Скажть, якщо не складно. Вдношення до мене: чому на Ви? Наче до аристократа. А до них, - я кивнув на двйнят, - як до служниць? Рзн ранги?

- Ви чоловк. якщо Ви вже потрапили на Святу землю, то Ваш ранг вищий за решту слуг, навть якщо Ви сам слуга.

- Не розумю. Вище прислуги, але нижче аристократ?

- нижче учнв. - додала лед Майя. - Пзнше зрозумте. А зараз - не гайте часу!

Задумавшись над словами гувернантки, я вкотре подумав, що мен варто пзнше розпитати Кайю про свй ункальний статус.

Задумка лед Май була простою елегантною: лед Майя вдсила мене з дорученням, я спокйно працюю на ншй робот. Тобто я офцйно нби виконую наказ нашо гувернантки, а по факту - працюю на прокорм. В раз потреби ситуацю можна представити як будь-який з цих двох варантв. Звсно ми не мали б афшувати цей факт, але якщо адмнстрац не вистача власних робтникв, то вони можуть попросити аристократю, щоб т видлили на допомогу свох. А оскльки пан Лашура переклала обов'язки по господарству на лед Майю, то вона про це може навть не дзнатися. Втм, щоб зайвий раз не нариватися, з матку я виходив у майже точнй коп виданого мен костюму (трохи зменшив кльксть неподобства на ньому).

Пан Ханна, завдуюча господарством Академ, виявилася кремезною тткою. Я спочатку навть сплутав з мужиком, чому сприяв сильно потертий комбнезон.

- Ага, то це ти у нас Кейнс?

- Кей. Просто Кей.

- Байдуже. У нас не вистача персоналу, тому якогось певного мсця роботи у тебе не буде. Зараз вдправляю тебе до каменярв. Робочий одяг маш?

- Так.

- Тод добре. Пдеш в сад. Там на мсц уже розберешся.

Ну я й пшов. Пройшовши через парк я дстався до саду, оточеного невисоким декоративним парканом. Однак усю композицю псувала побита мозака на вхднй арц. Задача майстрв полягала в тому, що картинки на обох сторонах арки мають бути дзеркальними, а попереднй проект вони не знайшли зараз мусли вдновлювати його, використовуючи як зразок другу його половину. Для мене це була не проблема: знмок, графчний редактор, дзеркальне вдображення, синхронзувати зображення з маркерами на об'кт. Звсно ж робтники не будуть слухати якогось пдлтка, тому я виршив схитрувати.

Аби мене не прогнали одразу, я знову перетворився на молоду копю Мерсера. Ще клька штрихв, перед вами вже не пдлток, а молодий, хоча й дещо низькуватий майстер. Що, не схожий? Тод додамо стильну зачску, спецалст дизайну та ландшафтних робт - до ваших послуг! Мен б до цього образу ще стильн дзеркальн окуляри десь дстати, але навряд чи тут так роблять, а витрачати свй ресурс не хочу.

Майстрв уже попередили, що до них пдйде помчник, але вони не знали, хто це буде такий. Сказавши м розчистити мсце для роботи, я швидко накидав клька основних лнй, аби вони подумали, що я щось прораховую, почав потихеньку викладати картину. Добре, що в зображенн використовувалися лише 34 кольори, накше б робота затягнулася надовго, а так я навть без взора за годину виклав бльше половини зображення. Майстриням залишалося лише намазувати кожен шматочок мастикою, аби я одразу мг його поставити на потрбне мсце.

Знате, я вперше почав отримувати задоволення вд роботи! Оп! Сюди б ще якусь нормальну музику... Оп! Це вдчуття, коли тоб вже не треба нкуди поспшати, приймати важк ршення чи вдмовлятися вд свох попереднх досягнень заради наступного кроку - це дйсно примно. Оп! Я не розумю, як звичайн люди можуть не цнувати так моменти. Дякую за бутерброд! Оп! Не пдкажете, де тут багато органки? А водоросл? Оп! Все, робота виконана, вс задоволен, н в кого не болить голова!