Попросивши жнок зачекати секунду, я пдйшов до монолтно кам'яно колони з усього маху гепнувся в не головою, змтувавши непритомнсть. Насправд ж ммкрил на лоб, маючи властивост неньютонвсько рдини, погасив бльшу частину удару, який мг би зашкодити неукрпленому черепу парубка. Я ж просто вдключив бльшсть органв чуття моторику, залишивши лише слух. Мг би просто так вдрубитися, без ударв, але що б тод про мене подумали? Я - спецназвець, котрий пройшов через пекло Третьо Свтово вйни, пережив нашестя прибульцв дав м вдсч - просто не маю права непритомнти на очах жнок. Тому нехай краще думають, що я твердолобий, нж вважатимуть якимось розмазнею. Звсно ж це дйство вдняло в мене ще деяку частину наноботв, яких без того було мало, тому в майбутньому мен доведеться уникати використання свох систем, заощаджуючи хнй ресурс та обмежуючись лише органчним тлом. Але заради ТАКОГО я готовий пожертвувати частиною ресурсв. якщо вже мен доведеться подихати, то я зроблю це як справжнй вон, а не як блазень! Та й смикатися зараз для мене нема сенсу - дагностика усх систем займе дуже багато часу, впродовж якого вносити змни у свою структуру я не зможу. Тому залишаться лише розслабитися й спробувати отримати бодай якесь задоволення.
Нарешт шарудння одягу стихло лед Майя пшла за королевою. Щойно двер за нею зачинилися, як служниц взялися обговорювати ус мо якост, особливу увагу придляючи тому, наскльки я симпатичний та який у мене великий... Напевно Мзайя вже розказувала м байки про те, що витворяла з мом непритомним тлом. А ось начальство йде - я хн кроки вже добре навчився розрзняти. Служниц це теж почули швидко прибрали слди свох оглядин. Не до кнця, але мен чомусь здаться, що вони зробили це навмисне: навряд чи розстбнута ширнка сприя пдвищенню авторитету в очах начальства. Втм, у мене вже достатньо ммкрилу, аби приховати цей недолк. Скрипнули двер, а я пдриваюся з лавки, вдаючи вбит намертво рефлекси. На себе намагався не дивитися, але поки прибирав цей маленький казус - гнв знову пдняв голову. Напевно в цей момент система глюканула видала щось на обличч, бо жнки перелякано вдсахнулися вд мене. Але от що цкаво - щойно перша особа держави увйшла в примщення, вони вже зайняли свою звичну позу слухняност, навть я б зараз не змг сказати, що секунду тому вони були готов...
- О, вигляда непогано. - вдволк мене вд роздумв голос млко королеви, чим викликала чергову хвилю злост.
- Дйсно. - погодилася Кайя, з деяким здивуванням розглядаючи оновленого мене.
- Тепер, коли ти схожий на людину, ми можемо поговорити серйозно. Тво м'я ми вже знамо. Розкажи ще щось про себе.
- Звати - Масаке Кейнс. - стримуюся як тльки можу, говорю коротко, намагаючись не перекривлювати слова. - Позивний - Кей. Займався - виживав.
- Це як?
- Зруйнований свт. Шукав ресурси. Полював.
- Ти колись вбивав? - поцкавилася Кайя.
- Так.
- Ага, то ти в нас боць... - Лашура на мить задумалася. - Ти напав на особу королвсько кров. За таке на тебе чека шибениця. А оскльки дватися тоб нкуди...
Знала б ти, двко, через що я пройшов - так би не казала. Хоча нема нчого дивного в тому, що вона користуться 'батогом та пряником'. Можуть минати столття, можуть змнюватися свти, але людська природа залишаться такою ж, як тисяч рокв тому. До чого ус ц слова про дружбу взамопдтримку, коли в обох опонентв нож за спиною? Особисто мен це набридло ще в першй частин сво трилог, тод я змнив свй пдхд. Практика показу, що за вдсутност дороги в хащах простше взяти бульдозер. Ось так я: бльше не шукаю обхдних шляхв - з достатньою клькстю сили вони мен бльше не потрбн!
- Але я можу закрити на це оч, якщо ти присягнеш на врнсть мен. Будеш мом слугою. Лакей, це дуже... - ах ти ж курва малолтня!
- Н!
Люблю шокувати оточуючих! Не тако реакц вд мене чекали. Незворушною залишилася лише старша ттка, котру тут називають Майю. Кайя одразу схопилася за меч. Служниц ж обступили королеву, займаючи позиц з бокв. Лашура ж узагал заклякла з квадратними очима - напевно шаблон зрвало.
- Тоб так кортить повисти на шибениц? - трохи вдйшла вд несподванки королева.
- Це погроза? - розглядаю свй кулак, демонстративно випускаючи одне лезо. - Чи обцянка?
- Ми тебе врятували!
- Не врятували. Зберегли час. За це - дякую. Але зрвали полювання. Мг взяти корабель. лицаря. Ще й принизили. - показую на свй клоунський прикид.
- Бути слугою королеви, це винагорода, а не образа! - вигукнула Кайя, прикриваючи собою нахабне двчисько.
- Служба, це винагорода? Рабом не буду. Нколи! - з рзким звуком випускаю другий пазур, змушуючи присутнх здригнутися, а Кайя взагал ледве не кинулася в бй.
- Стоп! - зупинила Лашура. - Ти хоч розумш, вд чого вдмовляшся? Ти втрачаш свй диний шанс...
- Нчого не втрачаю. Нчим не ризикую. У вашй компан - не зацкавлений.
- А якщо я не захочу тебе вдпускати? - рзко випускаю трет лезо, вже готуюся перейти до мануальних пояснень, але двчинка одразу ж вдступа. - Спокйно, я лише пожартувала.
- Жартв не розумю. Говори конкретно - чого хочеш?