'Станця Селищанське' - пролунав ледь розбрливий голос машинста, але за два роки свого навчання я навчився впзнавати зупинки навть по тому, як хитаться вагон пд час руху. Потискаю руки хлопцям, а сам ду дал - мен на наступнй виходити. Раптом я бачу, як через двер тамбуру в салон зазира один з лицарв. Вн чимось схожий на машину Кай, але вона б не стала руйнувати власний палац! Наче у швидкснй зйомц я бачу, як ворог повльно замахуться свою сокирою, а я все ще не можу встати з лжка. диного клятого лжка на увесь вагон, яке ну няк не вдасться оминути. Але ж поруч з мною, на сусдньому з лжком стльц сидить та-сама бабця, що скрзь супроводжу свою королеву. Якщо моя доглядальниця загине - мене совсть замучить. Тому пдриваюся спочатку в напрямку, хапаю в оберемок чпляючись за ус доступн поверхн починаю прискорюватися в нший бк вагону. Бгти важко, нерця не дозволя мен впевнено маневрувати, аби так просто уникати перешкод на шляху, але я продовжую розганятися, долаючи опр повтря. Вже перед самим тамбуром розумю, що не встигаю загальмувати, тому стаю попереду лед Май, приймаючи на себе удар дверей. Раптовий бль у хребт сповстив мене про першу в цьому свт смертельну травму. Але ми продовжумо свй рух вже втрьох (двер також виршили до нас приднатися) вилетли в тамбур, де другий удар додав мен переломи ребер. Бачу, як з протилежного боку тамбуру збралися двчата з паралельно групи на чол з Лашурою - дуже пихатим свавльним двчиськом. Я намагаюся крикнути м, щоб не пдходили, але голос мй мовчить, я переключаюся на модулятор. Другий удар лицаря виламав ще бльшу частину стни я розумю, що наступний стане для нас останнм. А значить залишаться лише першим нанести удар вдволкти увагу ворога на себе. Сподваюся двчата встигнуть забрати оглушену жнку, доки я розбиратимуся з цим крикуном. Ставши перед проломом я чекаю, доки системи CryNet вийдуть на робочий режим, бжу назустрч ворогу, буквально прнаючи у свтло потужного прожектора.
***
Шо то було? Я ж нби траву не курив, няку гидоту не нюхав. Чого б це мене раптом так перемкнуло? Минуло вже багато рокв з того моменту, як я розпочав свй шлях у вигляд колон наноботв, але навть з повним свом функцоналом я нколи не спав, вддаючи увесь свй час лише самовдосконаленню та виживанню. Навть моменти вдключення для мене пролтали майже миттво. Я намагався вдмежуватися вд усх людських слабкостей, в тому числ й вд сну. Що ж змнилося тепер? Невже це результати переносу? Чи може це один з недолкв програми наноботв? Будемо розбиратися.
Мен щойно наснився кошмар. Кошмар, у якому я замсть вдгуку свох систем, сприймав запахи носом, вдчуття дотикв пальцв до рзномантних матералв, бажання перекусити... Не було някого ефекту 'гравця-за-монтором'! це було страшно. Страшно опинитися без звично оболонки, яка захистить тебе вд куль та агресивного середовища. Страшно не бачити й не вдчувати нчого навколо себе. Страшно знову стати Людиною! Стати Смертним! Так, треба заспокотися. Заспокотися, я сказав!
Не маючи можливост якось впливати на самого себе, я виршив зробити простше почав прибирати адреналн з органзму, поступово замнюючи його ендорфнами. Сподваюся ступнь нтеграц в тло виявиться достатнм, аби моя свдомсть сприйняла його за власне. Фух, здаться вдалося.
Раз за разом прокручуючи в спогадах цей сон, я поспшив його ретельно описати й занотувати. Все ж це була дина нформаця про мою базову особистсть. вона зовсм не пдходила пд запропонований Барнсом варант, що я з майбутнього. Я ж точно бачив, що у мене на телефон стояла дата: 23 березня 2008 року. Значить перше мо перенесення, теж вдбулося мж всесвтами. От тльки в який же свт я потрапив цього разу? Псля переносу в мой пам'ят не з'явилося жодного спогаду про яксь лтаюч острови та бойових роботв. диним бльш-менш пдходяшим варантом був всесвт Mobile Suit Gundam, але то фантастика, а не фентез! Зрозумло лише, що треба шукати серед анмешок. Виршити проблему можна двома способами: пробудити свою людську пам'ять, дочекатися вдновлення власних баз даних. Ще раз мучитися кошмарами я не хочу, тому зупинюся на другому варант.
Заспоковши органзм, я виршив усунути головну причину сну - втому нервово системи. Тут я скористався досвдом дельфнв роздлив пвкул головного мозку, утворивши фактично дв незалежних нервов системи, як по черз вдпочиватимуть. Ранше, коли я це робив, мо нос швидко перетворювалися на овоч, але вн у мене вже так готовий, тому совсть у мене чиста. Повертамося до теми здоров'я: як, ну от як я мг так банально проавити звичайну тропчну лихоманку? чув же, що двчата хвилюються... О, уже почав називати х двчатами! Скоро й по менах називати почну, тьху-тьху-тьху, стук-стук-стук - щоб не наврочити. Справа в тм, що ця лихоманка уже була в мох базах даних, а я налаштував фльтр на пошук невдомих бактерй та врусв. От отримав проблему на рвному мсц.