Читаем Brute force (СИ) полностью

Допомагаючи спуститися знесиленй ельфйц з дерева, Мзайя випитувала у не подробиц бою, але та лише вдмахувалася.

- Ви знайшли потрбн трави?

- Так, але мало. Бльшсть уже вдцвли. Сподваюся цих вистачить, доки ми не прибудемо на Святу землю.

- Ясно. Чорний упав десь поблизу. Плота треба...

- Я там вже була: н плота, н лицаря.

- Що?! - Аура вд тако звстки навть рвновагу втратила, але Мзайя пдтримала. - Такого не може бути. Вн точно десь там...

- Заспокойся. Ми повертамося на Су-Ван.

- Але... Так, наставниця Мзайя.

ось вони разом у тснй кабн лицаря плелися до корабля. За нших обставин наставниця неодмнно стала б жартувати над свою ученицею, однак зараз обидв були пригнчен своми невдачами. Особливо переживала Аура, якй доведеться якось пояснювати свому батьков втрату свого лицаря. Н, вона не збиралася вдмовлятися вд свох слв, але тепер у не не залишилося жодного доказу снування Чорного лицаря, а диний, хто хоча б щось знав про нього, зараз помирав вд лихоманки на борту Су-Вана. Остання надя залишалася на те, що вони встигнуть дстатися до Свято земл, де хлопчика зможуть вилкувати, але коли вони вже пдлтали до острову - вона зникла безслдно. За час хньо вдсутност острв перетворився на руни. Добра четверть палацу була зруйнована, парк остаточно припинив сво снування, а вдсутнсть персоналу на поверхн та мертвий лицар Кай наштовхували на дуже непримн думки.

Свши бля входу, вони побгли на пошуки королеви. Насправд ситуаця була не такою страшною, як двчата подумали спочатку. Пд час бою нхто не загинув, травми були переважно мало та середньо важкост, ворож сили у бльшост були розгромлен а Синй знову вдступив, так не показавши свою суть. Однак пд час бою один з лицарв напав на лазарет, хнй головний пацнт опинився пд завалами. При чому вн перед цим встиг за секунду прийти до тями викинути лед Майю в коридор. Закривавленого, його вийняли з-пд уламкв лише перед самим поверненням двчат. якщо ранше вн помирав вд лихоманки, то тепер до цього додалися численн рани, переломи кнцвок та внутршня кровотеча. Не зважаючи на невтшн прогнози лорда Улайта, як найбльш квалфкованого цлителя на остров, хлопець вперто чплявся за життя, зовсм не збираючись помирати. Щоправда вдмити його вд кров виявилося надзвичайно складно - будь-який необережний рух викликав у нього захисний рефлекс, за що дво гварцйцв уже поплатилися вивихнутими кистями. диний, на кого хлопець реагував не так агресивно, був лорд Улайт, який пд час ц процедури постйно щось розказував хворому. Виршивши, що грше уже не буде, Лашура попросила його приготувати ус злля, як тльки можуть йому знадобитися, залишила йому в помч наставницю Мзайю. Втм кинутий непритомним парубком на звук медицинський нж одразу ж натякнув, що наближатися до пацнта й протипоказано - задля збереження власного ж здоров'я. Процес лкування обцяв затягнутися надовго, але нхто не розходився.

Факти вперто твердили, що шансв у хнього знайди нема його смерть - лише питання часу. в той же час неймоврна низка подй, як супроводжували його, давали надю на чудо. Напевно саме ця невизначенсть не давала нкому заспокотися. Ус чекали. Чекали всю нч, не вдходячи далеко вд ширм, пдносячи хньому диному цлителю усе необхдне. Надвор вже починало свтати, втома взяла сво двчата зараз лежали хто де: Лашура скрутилася на принесеному служницями крсл, Кайя продовжувала пдпирати собою ширму, Мзайя навть ув сн умудрилася обкласти себе з обох бокв Аурою та Ханл. Тльки лорд Улайт все ще залишався на ногах, хоча й сам вдверто куняв. ось, коли надвор вже починало свтати, ранкову тишу розрвав нелюдський рик пораненого хлопця та трск роздертого простирадла...

***

Вагон електрички, черговий продавець повтряних кульок та ншого дрб'язку заходить в салон, впустивши з прокуреного тамбуру гидкий сморд цигарок. Сьогодн мен пощастило, я зайняв соб мсце бля вкна. З ншого кнця вагону долина дратвлива мелодя чийогось телефону, на який скачали чергову, ще бльш гидку варацю псн 'Бл рози'. Поруч сидять мо товариш по навчанню грають в карти. Я ж дстав з сумки черговий пригодницький роман занурився у свт фантазй. Цього разу мен трапився справжнй шедевр свтово фантастики: Рей Олдрдж - Визволитель. Ох, як же мен пощастило з цю книжечкою! Я вже настльки дстав бблотекаршу своми постйними запитами, все одно на позд виходити аж через дв години, що вона тепер просто впуска мене у книгосховище. Я навть почав складати ус сво прочитан книги на окрему полицю, вибираючи лише найкращу фантастику.