Це вбрання обйшлося й в кругленьку суму, готувати його доводилося в умовах суворо секретност, що також було непросто. Нхто не повинен був навть запдозрити, що вона уже давно все продумала. А коли це зрозумють - буде вже пзно. Вони просто змушен будуть сприймати як рвну. Не буде бльше зверхнх поглядв! Не буде бльше непристойних пропозицй та контрактв! Тепер вона сама обиратиме свою долю!
Скинувши з себе абсолютно все, двчина почала одягатися. Будь-яке нше плаття подбного крою одягнути без сторонньо допомоги практично неможливо: безлч гачкв, шнурвок, удзикв... Без помчниц не обйдешся, а значить секрет зберегти не вдасться. Однак майстер, у якого вона робила замовлення, ледве почувши, для чого це плаття призначено, запропонував й випробувати одну дуже хитру застбку, яка значно прискорювала процес, дозволяючи вдягнутися майже миттво. Помчник майстра назвав дивним словом 'змйка'. Спершу двчина обурилася - носити на соб якусь змю, та ще й привселюдно?! Але непорозумння швидко виршилося, щойно вона побачила цей винахд: дв сплющен металев спрал йшли по самснькому краю тканини, чпляючись одна за одну сплющеними длянками. Спершу Лтя подумала, що така застбка на нй одразу ж розйдеться, але коли майстер запропонував й спробувати цю штуку на мцнсть - сумнви вмить випарувалися. Як би двчина не намагалася, зламати застбку й так не вдалося. Лише протягнувши уздовж не непомтний повзунок, можна було розвести кра тканини. Винахд й настльки сподобався, що вона без вагань замовила соб цю застбку. Лтя навть хотла залишити на переробку свою шкльну форму, щоб майстер пдшив , та тльки грошей уже не вистачило.
Перш нж вдягатися, слд було пдготувати застбку, як рекомендував й майстер. Обережно пройшовшись по металевй спрал недогарком восково свчки, Лтя клька разв провела повзунок по всй його довжин, щоб змастити механзм. Спершу бгунок тягнувся туго, хрипв постйно заклинював. Лише потм, коли все запрацювало як слд, двчина увйшла в плаття, повнстю видихнула все повтря й обережно потягнула повзунок догори. З тихим клацанням 'змйка' запечатала двчину всередин вбрання. Заправивши бгунок пд складки тканини, Поучан ще трохи покрутилася перед дзеркалом. Застбка зливалася з србним взерунком, надйно стягуючи кра тканини не грше за шнурвку корсету. Скоро, дуже скоро настане зоряний час!
Тепер слд нанести легкий макяж. Тльки обережно, щоб пудра не осла на плаття. Пдвести оч, поправити зачску. Бльше нчого не треба, бо можуть помтити завчасно. Капнувши соб парфум на кист рук та шию, вона накинула поверх плаття звичну учнвську форму вдправилася до Арени, де й буде проходити головна частина дйства. Йти було недалеко, однак з кожним кроком рухатися було все важче. Не тому, що верхнй одяг заважав, чи пд ним було надто жарко. Навпаки - ранкова прохолода все ще змушувала кирпатий носик мерзнути, а окуляри - запотвати. Але тло поступово все менше слухалося сво хазяйки. Спершу не було нчого особливого: прискорене серцебиття, стало трохи важче дихати... Усе це можна було списати на хвилювання. На пвдороз тло почало ломити, наче пд час застуди. Поучан дуже уважно слдкувала за свом здоров'ям, тому могла з впевненстю сказати, що це не хвороба. Невже хтось захотв зрвати Турнр? Невже хтось виршив ось так зайняти мсце?! Н, нехай краще Турнр узагал не вдбудеться, але вона свого доб'ться!
Прискоривши крок, двчина з новими силами вирушила назустрч натовпу. Поруч все частше проходили учениц, а персонал Академ з заздрстю поглядав на них. Лт здавалося, що ус погляди зосереджен саме на нй, вд цього щоки аж горли. Чи не вд цього? Зробивши вигляд, нби вона поправля окуляри, двчина торкнулася власного лоба. Так - температура зросла. отрули? Не схоже, накше б вона навть не вийшла з свох апартаментв. Чому ж вона себе так дивно вдчува?
- Що сталося, красуня? - знайомий солодкий голос поруч змусив двчину здригнутися, а покладена на плече долоня - зацпенти.
- Нчого, наставниця Мзайя. Збираюся з думками.
- Як завжди суто формальна вдповдь... Тоб варто бльше уваги придляти вдпочинку, а то так потонеш серед свох паперв та указв.
- Дякую, наставниця Мзайя, я подумаю над Вашою пропозицю.
- Подумай-подумай... А якщо надумаш - звертайся. У мене цла купа хороших дей...
Останн слова, сказан прямо на вушко, мало не змусили двчину ссти на землю. Пославши Лт повтряний поцлунок, наставниця юркнула у натовп, а двчина ще цлу хвилину намагалася заспокоти дрижаки по всьому тлу. Наставниця Мзайя... Якщо подумати, то це дйсно могла бути вона. Ця гперактивна бсексуалка уже давно кинула на не око, але щоб отак...
Вирвнявши дихання, Лтя знову вирушила в дорогу. Через цю несподванку вона уже втратила клька хвилин. Але тепер, знаючи, чого очкувати, двчина уже з новими силами почала себе накручувати на успх. Нщо не зрве Турнр! Н потоп, н вйна, н навть пдступний план наставниц Мзай не стане й на завад! Бльше няких затримок, няких розмов, тльки робота!