Читаем Brute force (СИ) полностью

- Нападали не на тебе, а на Кейнс. Дво убивць пробралися на острв, а ти просто потрапила пд роздачу.

- Та що з цим хлопцем таке?! Ви - королева! Вн - голодранець! Чого ви вс на ньому так зациклилися?! Вн звичайний нахаба, який нчого з себе не представля! Його треба було одразу на шибеницю вдправити! Чому ми мамо терпти ус його витвки?!

- Дос мислиш, як звичайна вулична двчинка. - королева сумно похитала головою на прямолнйнсть подруги. - Ти ж бачила, як вн з самого початку показу свй норов. Не задумувалася - чому? Я думала, що це вн нас просто так заляку, намагаться здаватися страшншим, нж вн . А насправд вн увесь цей час провокував нас.

- Навщо?!

- Вишукував ворогв. Дав м привд проявити агресю, а коли вони це зробили... Вн зустрв х з власним вйськом.

- Вйськом? Ти говориш про нього так, нби вн якийсь король. - Кайя навть перейшла на ти, але королева цього навть не помтила.

- Еге ж, королева мурах. - Лашура на мить задумалася. - Хоча може й справд король, ц тварюки без нього добре плодяться. Я пдозрювала, що у нього туз в рукав, але ТАКОГО навть уявити соб не могла.

- Тим паче його потрбно зупинити!

- чим ти його будеш зупиняти? Нхто з монархв не може провести на Святу землю бльше десяти людей. Навть якщо ус вони будуть вонами - скльки таких набереться?

- А як же варта Академ?

- А що вони можуть? хня робота - пдтримання порядку, а не вйна. А у Кейнс зараз достатньо сил, аби взяти пд контроль кожного присутнього в Академ, няка варта його не зупинить. Ти тод була непритомною, а я бачила, як ц потвори прогризають стни мого острову, аби дстатися до ворога. Бр-р-р! З такою силою доведеться рахуватися. я вже здогадуюсь, хто першим нарветься на його гнв. Скорш за все з мною вн спвпрацю лише тому, що я такого приводу йому не давала. ти не давай.

- Це неподобство! Ну нехай я, але ж Ви, Ваша Величнсть, не повинн схиляти голову перед...

- Ось тому я й дос жива, бо знаю, перед ким слд тримати спину, а кому - вклонитися. Статус королеви ще не робить мене всемогутньою, без достатньо сили за спиною мо слова нчого не значитимуть. У нього така сила , на вдмну вд нас. Повр, я знаю, про що кажу.

- Якщо вн такий всесильний та всезнаючий, то що йому вд нас насправд треба?!

- Хотла б я знати...

- Що тепер з мною буде?! Я тепер назавжди така?!

- Навряд чи. припиняй уже панкувати, бо в мене вже вуха в'януть вд твох крикв.

- Я говорю нормально! Принаймн намагаюся!

- Ясно. Десь я тут бачила напис "гучнсть"...

***

День Турнру. Кульмнаця багатоденний старань та безсонних ночей. Момент, коли виршуться доля бльшост молодих лицарв. Заздалегдь розставлен взири забезпечать глядачам найкращий ракурс, ретельно продумана програма не дозволить нудьгувати, а рзноманття випробувань зацкавлять навть найбльш прискпливих вояк. головною родзинкою цього святкового пирога стане вона...

Лтя Поучан з нетерпнням чекала на той момент, коли побачать перш особи великих держав. Вона давно точила зуб на мсце ведучо, але попередн роки на цю роль постйно обирали якихось вискочок. Такий шанс випада раз у житт, кожен хотв зайняти сво мсце пд сонцем. Звсно, це ж не участь у Турнр, де треба бгати, змагатися, вдбиватися вд конкурентв просто намагатися не збезчестити сво м'я. Але цього разу вона таки видерла цю солодку посаду! У довгй боротьб з честолюбством аристократв, вона раз у раз натякала усм, що окрм не нших кандидатур на цю роль год й шукати. Адже ведучий, це не просто оратор - це обличчя Турнру, вд якого залежить успх видовища. Та й загроза форс мажорних обставин, особливо у свтл останнх подй, була як нколи високою. Умння клькома словами повернути непримност на свою користь було саме тю козирною картою, яка й подарувала й честь вдкривати Турнр. Якби не це - вона б так залишилася у пам'ят поколнь лише як талановитий органзатор. Тепер же ц пихат аристократи, налякан можливою вдповдальнстю за зрив заходу, сам подарували й ключ до власного щастя!

До початку дйства залишаться менше години. Вс дюч особи займають сво мсця, обладнання переврене й готове до використання, будь-як несподванки виключен. Пора б уже самй починати готуватися. Зайшовши у гардероб, вона ще раз з задоволенням подивилася на сво парадне вбрання.

Зшите з чорного Кармнського шовку, вишита србною ниткою, це плаття лише вддалено нагадувало шкльну форму, не менш вддалено - строгу офцйну мантю. Звужена в тал, з рукавами-крилами та довгим подолом вона надавала фгур двчини стрункост, пд час руху тягнулася за нею в повтр шлейфом, нби хвст комети. Прикрас було мнмум: сережки та коль - на бльше власних заощаджень уже не вистачило. Але й цього було достатньо, аби привернути увагу протилежно стат. Для бльш близького знайомства було Хавонйське мереживо, яке прикривало вирз на грудях, залишаючи простр для фантаз.