Читаем Brute force (СИ) полностью

Вигуки почулися з усх бокв т ж мит встановлений на брон гранатомет гучно затарахкотв, посилаючи подарунки далеко вперед. Туди ж вдправилися клька димових шашок, аби прикрити рух колони. Але як би не намагалися солдати уникнути зткнення, тварюки лзли звдусль. Вони вистрибували буквально з-пд земл, з вкон будинкв, навть стрибали з дахв прямо на броньовики! Здавалося вони абсолютно не цнують власне життя. Тому коли один такий гсть приземлився на капот броньовика, Церес на пару з ще одним солдатом швидко нафарширували його свинцем. поки солдат розправлявся з наступними потенцйними безблетниками, хлопець намагався скинути тло першого, аби той не закривав огляд водв. Видряпавшись на капот, вн вперся ногами в металевий скелет не черговй ям зумв позбутися молюска. По дороз до узбережжя було ще клька нападв, але бльше Цересу застосувати свою зброю не довелося. Уже коли вони виходили на причал, Церес згадав, що так не перезарядив рушницю. Наповнивши магазин, вн тльки тепер зрозумв, що у нього увесь цей час залишався лише один патрон в магазин та один в патроннику.

Захавши машинами прямо на борт корабля, бйц одразу ж розтягнулися уздовж бортв. Церес примостився на корм. Лок теж стояв тут в пар з якимось незнайомим солдатом. Обо уже скинули маски з бронежилетами насолоджувалися чистим морським повтрям. Лок виглядав значно спокйншим, нж у пдземелл, навть трохи веселим.

- О, новобранець! - вигукнув вн, затягуючись якоюсь димною паличкою. - Ну, як пройшло бойове хрещення? Що ти вдчував, коли стрляв у живу стоту?

- Нчого. - вдповв хлопець псля секунди роздумв. - Тльки вддачу.

- Запам'ятай цей момент назавжди, боць. Якщо вже ти пдняв зброю, то або натиснеш на гачок, або здохнеш. Дуже багато бйцв згинуло лише тому, що в останнй момент почали вагатися. Емоц пд час бою небезпечн. Запам'ятай свй перший бй, щоб наступний не став для тебе останнм. Хочеш? - Лок простягнув йому ще одну димну паличку, але Тайто вдмовився.

Запах, що йшов вд ц самокрутки дуже нагадував одну рослинку, вживання яко в Хавон каралося засланням на шахти. Вд вдихання диму людина перетворювалася на деального раба за черговий листочок цього курива була готова на будь-що. Подумавши, що перечити наставнику нема сенсу, вн вдправився на протилежний бк корабля. Там солдат майже не було, бо вс зараз дивилися на похмурий силует покинутого мста. А от на нос вн наткнувся на Маркзу. Двчина саме чистила виданий й пстолет тльки похмуро зиркала на незваного гостя.

Виршивши й не заважати, Церес став милуватися нчними кравидами нового свту. Цей день принс йому бльше вражень нж увесь термн навчання в Академ. вн не хотв би ще раз його пережити. Навть якщо вн зможе повернутися додому, у що тепер уже не врилося, ус отриман тут навики будуть йому не потрбн. Хоча Берту вн з собою взьме обов'язково. Ця рушниця врятувала йому життя, вони пов'язан одню кров'ю, тому покинути свою зброю буде святотатством.

В роздумах вн не помчав нчого навколо, мало не поплатився за це життям, коли однин з молюскв вистрибнув з води. Вн почув лише зойк двчини та крам ока побачив рух збоку, а дал тло зреагувало на рефлексах: витягнути нж, вдступити вбк вдарити ворога по дагонал. Дзенькнув метал об метал, але одне з щупалець стоти, за допомогою якого воно керувало свом костюмом, виявилося вдсчене, змусивши кнцвку з зброю повиснути на металевому скелет. Другий удар виявився для молюска фатальним, лезо увйшло прямо йому пд маску. Витягнути ножа Церес не встиг бо гидка туша чудовиська засмикалася у свому гнзд в передсмертних судорогах. Усе це зайняло не бльше трьох секунд, яких вистачило Маркз, щоб збрати пстолет проконтролювати ворога в голову. Цей пострл наче став спусковим гачком для людей, як похапалися за зброю. Сдаючи на корабель люди задули, що воюють не проти нших людей, а проти морських чудовиськ. От розслабилися.