- Похвалитися нчим. - зтхнула двчинка. - Ус детал стандартн, схвален церквою. Модифкацй також не знайшлося...
- Тобто вся його сила лише в плот? - констатувала королева, поглядаючи на клтку, що виднлася з майже протилежного кнця острову.
- Еге ж. Добре що вн утк. Я б не хотла ще раз з ним зустртися. Знате Ваша Величнсть, двчата розпускають слухи, що цей хлопець той плот...
- Якого спецально виставили вам на показ. - закнчила за не червона наче буряк Лашура, вдрвавшись вд окуляру труби.
- Так, я теж вважаю, що це дурня. Скорш за все вн звичайни шпигун. Але ж погодьтеся, що вн такий симпатичний... Симпатичний же?
- Мс Ханл! Як ви розмовляте з Величнстю?! - обурилася поведнкою механчки лед Майя.
- Нчого. - заспокола королева, знову повернувшись до двчинки. - Принаймн ще можна зрозумти, на вдмну вд декого... О, Кайя, ти якраз вчасно! Вдалося щось витягнути з нього?
- Нчого. Вда, що не зна мови.
- Погано. скльки ще триватиме ремонт?
- Ну, старого лицаря ще можна вдновити, якщо використати частини з ншого. А от тоб, Кайя, доведеться шукати нового коника.
- Зрозумло. Значить у нас зараз два боздатних лицаря.
- Два? Що Ви мате на уваз? - закрутила головою Кайя, нчого не розумючи. - Що за другий лицар?
- Ой, зовсм забула тоб сказати, Кайя. ди в ангар зустрчати нашу гостю - вона скоро ма прилетти. А ти, Ханл, покажи мен ту штуку, що так налякала Синього.
- Так Ваша Величносте!
Залишившись сама на майданчику, Кайя пдйшла до труби й просто з цкавост зазирнула туди, псля чого одразу ж вдскочила, наче ошпарена - хлопець так стояв у тй же поз, що вона його залишила, в трубу було дуже добре видно... Скрутивши об'ктив, щоб бльше нхто не дивився на це неподобство, Кайя побгла в ангар - зустрчати тамниче пдкрплення. Деяк здогади у не вже були, але остаточно х пдкрпив вигляд фолетового лицаря з пишною гривою, що залетв у галерею й поставивши велику рушницю в прамду елегантно прнув у кокон яйця. На пам'ят так себе могла вести тльки...
- Сестра?! - Кайя навть вдступила назад, коли в бк з кокона вистрибнула молода жнка з завитим у два пишн хвости фолетовим волоссям - в тон лицарю. - Що ти тут забула?!
- То ось як ти зустрчаш тих, хто прийшов у справах? - оманливо ласкаво звернулася до сво родички гостя, з хижою посмшкою наближаючись до вдступаючо двчини.
- Вчителям Свято земл неналежить втручатися у державн справи.
- Належить, коли це стосуться мох найгрших учениць. - задоволено тискаючи у мцних обймах нарешт спйману уткачку. - Ну показуй, що ти тут накола, поки мене не було.
- Ох, ну й послав же Сейку сестру. - буркнула Кайя, ледве звльнившись з з полону.
Сестру звали Мзайя, бльшо за не нахабниц на свт, на думку Кай, було не знайти. Подавши безсоромниц, яка так бгала за нею у мокрому купальнику плаття, двчина повела на той-самий майданчик. Поки Мза гралася з трубою, безуспшно намагаючись налаштувати, Кайя описувала й ситуацю.
- Значить замсть плота ви спймали якогось хлопчиська? - рончно подивилася на молодшу сестру жнка, в черговий раз прикладаючись до окуляра.
- Так. Напевно це теж був вдволкаючий маневр.
- Дивно. Майстри такого рвня завжди були у центр уваги. Я подивлюся в архвах, хто з наших випускниць могла досягнути подбних результатв, але щось мен пдказу, що там нчого подбного не... Що?! Що це вн робить?!
- Що?! А ну пусти! - Кайя вдштовхнула сестру в сторону припала до окуляра, аби у найменших деталях роздивитися... - Ах ти ж поганка!
- Ха-ха, купилася! - Мзайя взялася штурхати сестру, яка вже була пд стать свого волосся. - Ти а н трохи не змнилась.
- Ти теж.
- Ох, здаться я знаю, чому вн мовчить. Ти його налякала, як усх свох попереднх залицяльникв, так?
- Вдстань!
***
День пройшов спокйно, якщо не брати до уваги легку застуду, яку я пдхопив стоячи голяка пд вдкритим небом. Якби я не сидв всередин тла - подумав би, що у парубка СНД. Його мунтет був фактично убитий, а кишечник не постачав навть половини необхдних мен елементв. Усе доводилося робити самому.
Але для повноцнного розмноження наноботв були потрбн деяк метали, тому я був змушений стояти, вчепившись в рештку, видляючи з не залзо та деяк нш сполуки з фарби на поверхн. Проблем з енергю у мене, завдяки технологям цефв, тепер не було, тому я перетворював у тепло, уникаючи переохолодження тла. Всього за клька годин мен вдалося вдвч збльшити свою масу, порвняно з попереднми днями. Але для нормального росту потрбне було харчування, яке в клтц дстати було вельми складно. Я мг би розщеплювати деревину з пдлоги, але можливий результат абсолютно не виправдову засоби. Хба що мен доведеться вибиратися назовн.
Поступово наступив вечр. Не зважаючи на холод я не спшив одягатися у подан мен реч, оскльки на поверхн шкри зараз знаходилася третина мого об'му, збираючи з атмосфери потрбн матерали, а нша третина робила те ж саме у легенях, поступово змнюючи хню структуру. Повнстю вдмовлятися вд органчно частини тла я не збирався, оскльки перший же ЕМ стане мом кнцем у цьому свт, але саме розширення власних можливостей було зараз диним козирем проти мсцевих.