Читаем Знахар полностью

– Добре, – усміхнувся поліцейський.

– Ваші свідчення будуть дуже корисні, тому що я сумніваюся, чи вдасться допитати Якуба чи Вероніку. Люди з їхніми грошима та зв’язками чудово вміють зникати. З відкритими кордонами така втеча не є штукою. І це змушує мене почуватися трохи не по собі.

– Чому?– запитала поліцейська.

– Свідчення Вероніки були надто добровільними, надто палкими, надто обширними. Не підтвердивши їх, я не можу по-справжньому діяти на їх основі.

– Розумію, – сказав Кшисєк. – Нам нічого не залишається, як тільки знайти її, а ми точно не зможемо цього зробити, сидячи тут.

15:30

Люди вважали ЛСД за звиклий наркотик, але дуже помилялися. Речовина, яка в невеликих концентраціях викликала неймовірні галюцинації, не викликала звикання і не піддавалась передозуванню, була, на думку англійців, лише на чотирнадцятому місці за шкідливістю, тоді як, наприклад, алкоголь був на п’ятому. Не кажучи вже про те, що ЛСД був чудовим для лікування алкоголізму та багатьох психічних захворювань, оскільки він міг посилити силу заохочення. Тоді було легше переконати алкоголіка у відразі до горілки, але також, як усі зацікавлені сторони побачать за годину чи близько того, змусити його зізнатися у своїх гріхах і, зрештою, покінчити життя самогубством на знак каяття.

Він відкрив весь час непритомному Якубу рота, стискаючи йому щоки, через що роблячи його схожим на різдвяного коропа, який чекає свого кінця. Він поклав йому під язик змочений наркотиком товстий папірець і поплескав його по обличчю.

– Ну, пацючок, за годинку побалакаємо.

Якуб не відреагував і, скоріше за все, не прикидався. Рогіпнол повинен відпустити його приблизно через годину, не раніше, саме тоді, коли ЛСД почне діяти на повну силу.

Це мав бути вечір, більш цікавий, ніж Ліга чемпіонів.

16:00

Нічого

Чортове нічого.

Так само, як у Сандомирі, і було певно, що все закінчиться так само, як і там.

Все йому набридло, тим більше, що сидів на задньому сидінні автомобіля, читав у телефоні спортивні новини та чекав сигналу від патрульних, розкиданих по всьому Дубецько.

Так, Мареку Шорці набридло все це розслідування, він ненавидів зиму та морози, зате любив літо і вже був упевнений, що йому потрібно подумати про те, щоб стати поліцейським у Каліфорнії. Напевно, це можна якось влаштувати. Там можна ганятися за будь-яким маніяком в літньому вбранні і в повсякденному вбранні і на розслабоні. Довбана історична справедливість...

Мабуть, у вбивці були такі ж труднощі, але це він диктував умови, йому не потрібно було сидіти в машині і чекати якісь там новини. Тож він не мерз, міг виспатися, бо точно знав, коли нападе. Тож якщо я вб’ю когось близько шостої вечора, мені можна покемарити до п'ятої вечора. Потім пробудження, кавка, підвечерній перекусон, і мертв'як. Він спланував день для себе, але також і для них. На жаль.

Радіо мовчало. Мобільний телефон мовчав.

Тиша.

17:00

Він сидів на старих піддонах і дивився на приходящого до тями Якуба. ЛСД незабаром повинен досягти повної сили, тому настав час для повідомлення про посилення наркотику. Послання було простим: вбий себе, повісься!

Перед Якубом висіла складно сплетена мотузка з вишуканою петлею, а навколо неї було кілька великих гравюр із зображеннями повішених людей. Два прихованих динаміка пошепки видали на межі чутності: "Повісься". Крім того, мала бути коротка промова, яка б направила цього шахрая на єдино правильний шлях дій. Звісно, ​​не було жодної гарантії, що все це спрацює, доведеться вводити препарат Якубу з десяток разів, щоб точно передбачити його поведінку, та навіть це не було цілком певним. ЛСД міг діяти навіть через кілька тижнів після прийому, даруючи неймовірні бачення людям, які вже забули про те, що приймали цей наркотик. Речовина була дуже непередбачуваною.

Але він застосував переконання на кількох людях, і результати були задовільними.

– Це не я... - почув він слова, не дуже чутні, мабуть, пересохле горло Якуба не хотіло до кінця співпрацювати.

– Так, це ти, — відповів він. – Ти обманював людей, може, й не засудив нікого до смерті, але це рано чи пізно сталося б. Я просто випереджаю факти, це чиста профілактика: профілактика, а не лікування, як кажуть чесні лікарі.

– Я ошукував, — погодився Якуб. – Але це не я не повинен тут бути. Ти не мене повинен вбивати.

– Якщо ошукував, то ти саме там, де повинен бути. І про вбивство тут ніхто не говорить, можеш сам призначити собі покарання і змити свою провину. Цього разу я не буду катом, ти сам ним станеш. Самогубство — єдиний розумний вихід у твоїй ситуації... Якщо хочеш уникнути того, що сталося з твоїм партнером.

– Знаю… – Голос Якуба ставав все сильнішим, він набирався сил. — Але справа не в цьому. Ти не розумієш.

– Це ти не розумієш, — сердито перебив він. Ця розмова пішла в неправильному напрямку, здавалося, що ЛСД не подіяв, але дати йому ще одну дозу може подіяти проти нього. – Ти покінчиш з собою сьогодні ввечері, щоб виправити кривду. Я вже казав тобі, що самогубство вирішує багато проблем у вашій поточній ситуації.