Читаем Поеми полностью

Поеми

1893, 12/ХI

РУСАЛКА

(ПОЕМА В НАРОДНОМУ СТИЛІ)

1

Коло річки, у садочку Маленька хатина, – У хатині чорнобрива Молода дівчина. Щовечора, як зіронька До місяця сходить, Молодая дівчинонька В садочок виходить. Тож виходить сама з хати У ясную нічку, – А тим часом козаченько Перепливе річку, Як приверне к бережечку, Човничок прив’яже, – Уклониться дівчиноньці, «Добривечір» скаже. По садочку собі ходять, За руки візьмуться, Розмовляють та радяться, Коли поберуться. «Ой коли ж ми поберемось, Дівчинонько-роже?» – «Уосени, козаченьку, Як бог нам поможе!..» У коханій розмовоньці Швидко ніч проходить, Блідне місяць, гаснуть зорі, І сонечко сходить… Сіда хлопець у свій човник Та бере весельце; Стиснув ручку, махнув веслом: «Прощай, Ксеню, серце!»

2

Осінь надходить, літо минає, Вже ж за дівчину козак не дбає. Вже старостоньки скрізь походжають, Ксенину ж хату вони минають. Йдуть до сусіда в новую хату, – Сватають в його дочку багату!.. Чує Оксеня смутну новину, – Що свата милий іншу дівчину; Уже сьогодні їх заручають, А через тиждень і повінчають… Наче байдужа дівчина ходить, – Вийде ж в садочок та й сльози ронить. Рушнички шиті лежать у скрині, Вже не клопочуть вони дівчини! В журбі та в тузі тиждень минає, По селу ж ходить та «молодая», У кожду хату вона вступає, На дівич-вечір дружок збирає, І до Оксені заходить в хату, – Тож на весілля її прохати: «Прошу, сестрице, тебе, голубко, За старшу дружку до мене, любко!» – «Не можу, серце!.. я б і радніша; За дружку в тебе хай стане інша». «Отак, сестрице! отак мовляєш! Певне, мене ти більш не кохаєш!» – «Не гнівайсь, серце, за мої речі… Прийду сьогодні на дівич-вечір! Тебе, сестрице, я не забуду, – За старшу дружку у тебе буду». (Згодилась, прийде, хоч тяжко дуже. Вдасть перед милим, що їй байдуже). Йде молодая весела з хати, – Смутна Оксеня випроводжати…

3

Перейти на страницу:

Похожие книги

Читаем Поеми полностью

Поеми

РУСАЛКА

(ПОЕМА В НАРОДНОМУ СТИЛІ)

1

2

3

Похожие книги

Все жанры