Читаем Ловець тіні полностью

На думку лікарів, нічого дивного не сталося, тож ніхто з них не хотів заглиблюватися в марні сподівання. А довкола вже заговорили про початок одужання, і всім їм бракувало сміливості це спростувати.

«Хтозна, які моторошні видіння бачилися їй у неприродному сні, що в ньому вона перебувала», — думала Сандра.

І слово, що вона написала на аркуші клінічної картки, могло бути навіяне отим коматозним станом. Чимось на кшталт безумовного рефлексу. Так само буває, якщо кинути зануреному в стан коми пацієнтові м’ячика, а той ловить його на льоту.

Лікарі спробували знову дати Діані ручку й аркуш, але та спроба не мала успіху.

«Вони», — подумала Сандра.

— Для перебігу слідства це не має ніякої цінності, — сказав комісар Креспі. — Лікарі кажуть, що те слово може бути пов’язано з якимись минулими спогадами. Можливо, вона пригадала певний епізод зі свого минулого життя й написала «вони», маючи на увазі його.

Справді, слово не було пов’язане з якимось запитанням і навіть не було викликане реакцією на розмову двох медсестер, яку ті вели, поки Діана написала його в картці.

Вони просто говорили про нареченого однієї з них.

Хтось із журналістів навіть припустив, що оте «вони» було адресоване більшій кількості осіб, що перебували на місці злочину в лісі під Остією. Однак Сандра насамперед відкидала ту гіпотезу: сліди, що їй довелося фотографувати, особливо відбитки кроків на землі, чітко вказували на те, що там був один убивця. Звісно, якщо він не мав спільника, який умів літати або перестрибувати з одного дерева на друге… Дурні вигадки журналістів.

Таким чином оте слово не внесли до переліку доказів і свідчень, зазначених на дошці в оперативному залі ЦОС.

Речові докази: наплічник, альпіністський трос, мисливський ніж, револьвер Ruger-SP101.

Відбитки пальців хлопця на альпіністському тросі й на рукоятці ножа, залишеного в грудях дівчини: він наказав йому зв’язати дівчину й зарізати, якщо той хотів урятувати собі життя.

Убив хлопця пострілом у потилицю.

Нафарбував дівчині губи (щоб сфотографувати?).

Залишає соляну фігурку поряд із жертвами (ляльку?).

Після вбивства він перевдягається.

Речові докази: мисливський ніж, револьвер Ruger-SP101.

Убиває агента Стефано Карбоні пострілом у груди.

Стріляє в агентку Пію Рімонті, поранивши її в живіт. Потім роздягає її. Приковує до дерева наручниками, піддає тортурам і добиває мисливським ножем. Фарбує їй обличчя (щоб сфотографувати?).

Речові докази: мисливський ніж, револьвер Ruger-SP101.

Убиває Бернгарда Єґера пострілом у скроню.

Убиває Анабель Меєр кількома ударами ножа в живіт.

Анабель була вагітна.

Закопує тіла та наплічники жертв.

Усім здавалося очевидним, що елементи останнього подвійного вбивства (насправді першого із цілої серії в хронологічному порядку) є недостатніми. Якщо точніше, під час розгляду всіх трьох випадків можна було констатувати, що їх кількість скоротилася.

Під час вивчення справи з автостопівцями доводилося враховувати той факт, що після неї минуло багато часу. Вміст наплічників двох юних німців уже вивчали експерти ЛТА.

Креспі сподівався, що в Леопольдо Стріні будуть добрі новини. А передусім — певні докази.

— Чому вони там так довго копирсаються? — запитав комісар.

Він мав на увазі, що незадовго до засідання в оперативному залі ЦОС віцеквестора Моро несподівано викликав до себе квестор.

Сандра не мала відповіді, могла лише уявляти її собі.

— Що означає «узгодження дій сил змішаного складу»?

— А те, що віднині не ви один керуєте цією операцією, — сказав голова поліції.

Однак Моро не вгавав:

— Нам ніхто не потрібен, ми й самі впораємося. Але дякую.

— Ти ж сам знаєш, — став пояснювати квестор, — на нас натисли, ти ж бо знав, що ми в усіх на виду: у міністра, у мера, у громадськості, у засобів масової інформації.

Вони вже з пів години сиділи в кабінеті квестора, на останньому поверсі палацу на Віа-Сан-Вітале.

— Ну, і що тепер? — запитав віцеквестор.