— Погодьтеся, це трохи дивно, позаяк і за Біблією, і за нашою традиційною легендою про Ґрааль власне в цю мить з’являється Святий Ґрааль. Да Вінчі, схоже, забув намалювати чашу Христову.

— Мистецтвознавці, мабуть, це помітили.

— Ви будете вражені, коли почуєте, які дивні речі да Вінчі тут умістив, а більшість науковців їх або не бачить, або воліє не помічати. Ця фреска — ключ до таємниці Святого Ґрааля. У «Таємній вечері» да Вінчі зобразив усе відкрито.

Софі уважно розглядала ілюстрацію.

— То ця фреска говорить нам, що таке насправді Ґрааль?

— Не що це таке, — шепнув Тібінґ, — а хто це такий. Святий Ґрааль — це не предмет. Насправді це... людина.

Розділ 56

Софі кілька секунд здивовано дивилась на Тібінґа, а тоді перевела погляд на Ленґдона.

— Святий Ґрааль — це людина?

Ленґдон кивнув.

— Так, це жінка.

Із виразу обличчя Софі було видно, що вона геть спантеличена. Ленґдон свого часу відреагував так само, почувши вперше цю приголомшливу версію. І аж коли він зрозумів символіку, що стоїть за Ґраалем, зв’язок із жіночим началом став йому очевидний.

Тібінґ, схоже, подумав те саме.

— Роберте, мабуть настала черга символога пояснити, що й до чого? — Він підійшов до столу, взяв чистий аркуш і поклав перед Ленґдоном.

Той витяг із кишені ручку.

— Софі, ти, мабуть, знаєш сучасні символи чоловічого й жіночого начал?

Він намалював загальновідомі символи: чоловічий — ♂ і жіночий — ♀.

— Ну звичайно, — відповіла вона.

— Спершу, — спокійно продовжував Ленґдон, — ці символи були іншими. Багато хто помилково припускає, що чоловічий символ походить від щита і списа, а жіночий — це дзеркало, що відображає красу. Насправді ж ці символи походять від давніх астрономічних позначень планети-бога Марса і планети-богині Венери. Первинні символи значно простіші. — І Ленґдон накреслив на папері ще один знак.

— Це — первинний символ чоловіка, — сказав він. — Такий-от схематичний фалос.

— Саме так, — погодилася Софі.

— Так і було, — підтвердив Тібінґ.

— Цей знак називають лезом, і він символізує агресивність і мужність. До речі,-його використовують дотепер: так позначають ранг на військовій формі.

— Справді, — усміхнувся Тібінґ. — Що більше ти маєш пенісів, то вищий твій ранг. Хлопці — це хлопці.

Ленґдон скривився.

— Жіночий символ, як неважко здогадатися, — пряма протилежність чоловічого. — Він накреслив іще один знак. — Це називають чашею.

Софі здивовано підвела очі.

Ленґдон бачив, що вона вловила зв’язок.

— Чаша, — вів далі він, — схожа на чарку чи якусь посудину, але ще вона нагадує — і це дуже важливо — утробу жінки. Цей символ означає жіночність, жіноцтво і плодючість. — Ленґдон подивився Софі просто в очі. — Софі, легенда каже нам, що Святий Ґрааль — це чаша. Але насправді це алегорія, що приховує справжню суть Ґрааля. Тобто чаша в легенді — це метафора, яка означає щось значно важливіше.

— Жінку, — сказала Софі.

— Саме так, — усміхнувся Ленґдон. — Ґрааль — це достоту давній символ жіноцтва, а Святий Ґрааль означає священне жіноче начало й богиню. Однак сьогодні завдяки старанням Церкви про це забули. Владу жінки, її здатність давати життя колись уважали священною. Але це стало загрозою для нової Церкви, якою керували чоловіки, і тому священне жіноче начало скинули з п’єдесталу й оголосили нечистим. Не Бог, а людина вигадала «первородний гріх»: начебто Єва скуштувала яблуко і цим згубила людський рід. Жінка, яку колись уважали священною дарувальницею життя, перетворилась на ворога.

— Хочу додати, — озвався Тібінґ, — що уявлення про жінку як про дарувальницю життя було основою давніх релігій. Народження дитини уважалось дивом, яке свідчить про владу жінки. Прикро, але ідеологи християнства, відкинувши біологічні істини, позбавили жінку життєдайної сили і зробили творцем чоловіка. Біблія каже, що Бог створив Єву з ребра Адама. Жінка стала відгалуженням чоловіка. До того ж гріховним. Біблійний міф про походження світу став початком кінця богині.

— Ґрааль, — сказав Ленґдон, — це символ утраченої богині. Коли з’явилося християнство, старі поганські релігії так просто не зникли. Легенди про героїчні пошуки загубленого Ґрааля насправді були розповідями про заборонені пошуки втраченої священної жіночності. Рицарі, що начебто «шукали чашу», говорили метафорами, аби захиститися від Церкви, яка поневолила жінку, скинула богиню з п’єдесталу, спалювала невірних і заборонила поганську традицію вшановувати священну жіночність.

— Пробачте, коли ви сказали, що Святий Ґрааль — це людина, — мовила Софі, — я подумала, ви маєте на увазі реальну людину.

— Так і є, — відповів Ленґдон.

— І це не просто будь-яка людина, — вигукнув Тібінґ, збуджено зводячись на ноги. — Це жінка, що володіла такою могутньою таємницею, яка могла б зруйнувати саму основу християнства!

Софі була приголомшена.

— Ця жінка — відома історична постать?

— Достатньо відома. — Тібінґ узяв ми лиці і рушив до дверей. — І якщо, друзі, ви не проти перейти до кабінету, то я матиму за честь показати вам її на картині да Вінчі.