Читаем Як Україна втрачала Донбас полностью

«У разі невиконання наших вимог «Народне ополчення Донбасу» визнає нелегітимним Донецьку міську раду та всіх її депутатів. І готове вжити адекватних заходів із метою делегітимізації міської ради, а також кожного депутата окремо з усіма наслідками, що випливають звідси», — заявив Губарєв. Завершив свій виступ він словами: «Хто не сховався — я не винуватий».

«Завтра на мітингу, який організовує Партія регіонів (біля ОДА), будуть підняті деякі важливі питання, але це не має відволікати нас від головного завдання, від осуду державного перевороту, від нелегітимності органів центральної влади та інших питань, піднятих в Ультиматумі «Народного ополчення Донбасу». Нам важливо провести нашого оратора на сцену і підняти справді важливі питання, від яких залежить безпека жителів області і саме наше життя», — повідомляли «губарєвці» у своєму пабліку 28 лютого.

«1 березня трапився той самий мітинг на площі Леніна, з якого у Донецьку все почалося. Я був категорично проти цього мітингу і посварився тоді з Богачовим, який був його організатором. Губарєв не приховував, що буде скидати владу і готується оголосити себе народним губернатором, тому його плани керівництву Донецька були відомі. Я кричав у кабінеті в Богачова: «Якого біса ви це робите! Ви ж для нього збираєте натовп!». Але Богачов поводився, наче захоплений ідіот. Усю весну 2014 року він так і не зміг визначитися, за Україну він або проти, і намагався всидіти на двох стільцях. Якось я прямо запитав його на нараді: яка твоя позиція? Мою ти знаєш, я не хочу, щоб тут була Росія. А ти за кого? Скажи хоча б не публічно нам тут, щоб ми знали. Але він так і не сказав. Уникнув відповіді», — розповідає Максим Ровінський.