Читаем Brute force (СИ) полностью

Сам CryNet складався з клькох штамв наноботв, як виконували вдповдн функц: нтелектуальн, конструкцйн та вльн. Були ще хн спецалзован рзновиди, але вони утворювалися з вльних тльки у раз потреби. Решту тла складали створен цими ботами конструкц: нервов волокна, штучн м'язи, асемблери, датчики тощо... Я в цй систем опинився в рол користувача перед монтором. Перш кроки були найскладнш: переробити вртуальну реальнсть у зручний для себе варант сприйняття. Добре, що мо спання помтив один з програмств, додумавшись створити власний графчний нтерфейс для штучного нтелекту костюму. тод, вдсунувши свого штучного помчника на другий план, я зайняв його мсце перейняв контроль на себе.

Звсно ж снування у вигляд стороннього спостергача мало сво особливост. Я спочатку не звернув на це уваги, але пзнше до мене дйшла вся глибина мого становища. Хто з вас, граючи у вдеогри, не ганяв свого персонажа по всх закутках, не докопувався до NPC, не лазив по заборонених територях? Це в перший раз ти бльш-менш дотримушся сюжету, а потм починаться екстрим. А чи виживе мй герой, якщо зстрибнути з он-того даху? Ой, який гарний монстр у клтц, дай-но вилзу нагору - подивлюся, все одно охоронц не реагують! А якщо я встановлю пастки перед караваном, потм пдберу хабар - мене ж не сприймуть за ворога? Вртуальна реальнсть перетворються на полгон, де гравець реалзову сво божевльн задуми. Барнс жартома назвав це синдромом 'гравця-за-монтором'. Ага, це спочатку йому було смшно, доки я всюди вставляв сво реплки! А коли в нас влучив танк, керування перейшло до мене, командування на повному серйоз збиралося нанести повтряний удар по нашому розташуванню аби, цитую: 'Знищити цього психопата!' Панка у штаб була зрозумла. Все ж коли солдат вбива ншого солдата на пол бою - це одне, але коли вн почина бгати з блоком НУРС в руках, та ще й якось стрляти з нього... Потм була танкова гармата та полт на пуз у ворожого гелкоптера. Я навть спробував повторити подвиг барона Мюнхаузена, осдлавши реактивну установку, тльки Барнс прокинувся вдсторонив мене вд керування. Списали на контузю. як би я не намагався, побороти цей ефект мен так не вдалося. Тльки потрапивши в якусь нову, невдому ситуацю, в мен вмикалася обережнсть. Та щойно я пристосовувався - витвки продовжувалися. коли в ефр луна фраза 'цей псих', то на уваз мають зовсм не Сайкса, з однойменним позивним. це на майже незаселеному остров! Про Нью-Йорк краще взагал промовчу. На те, щоб навчитися стримуватися, мен знадобилося клька рокв! Але все це було вже потм, а зараз - повертамося до самого початку стор.

Одразу ж виявилися деяк вдхилення вд оригналу. Наприклад функця 'максимум швидкост' або 'форсаж', як я називав, не робила з мене надзвукового супермена, а лише прискорювала реакцю. А ндикатор, який у гр показував залишок енерг, насправд вказував час, необхдний органзму бйця для повторного застосування т чи ншо властивост костюму, адже навть хвилина постйного прискорення просто отруть тло продуктами розпаду речовин. що бльше боць користуться костюмом, то бльше його тканин вдмирають замщуються симбонтом. Серцем костюму були клька модуль-генераторв, повторити як учен так не змогли, тому поставили трофейн з археологчних знахдок. Разом з цим виявилися деяк вдхилення у мой психц, боротьба з якими займала левову частку мого часу в перш мсяц тренувань. Я перепробував абсолютно все: медитац, гпноз, самонавювання, ламання особистост... Але ус мо спроби мали лише короткочасний ефект, наступного ж дня все починалося спочатку. Довелося пти на крайнощ й вивчити програмування, написавши клька блокв для контролю власного емоцйного стану. Але оскльки я завжди був тсно пов'язаний з свом носм - саме ц блоки часто зводили х з розуму. Лише з Барнсом мен вдалося досягти деякого паритету нтересв обох сторн. Саме тод його вперше назвали психом. Мж ншим свй позивний ми отримали лише псля того, як я показав йому клька сцен з гри. Мабуть вн був диною людиною на Земл, якй я дйсно мг довряти. Коли я розказав йому свою сторю вн припустив, що я насправд з майбутнього, а гра була написана за мотивами сторичних подй. Втм, проти мо присутност вн нчого не мав, ми швидко здружилися.