Читаем Brute force (СИ) полностью

- Ну, хба що дуже загальн... Або навть... - вона задумалася, дивлячись кудись у простр. - Можна зробити простше. Ходмо!

Псля десяти хвилин бганини клькох вузьких коридорв ми вдрвалися вд переслдування опинились бля ворт Арени. Здаться за ними знаходиться ангар для лицарв. Я думав, що це буде якась екскурся, але Ханл потягнула мене дал, невдовз я потрапив у пдземн майстерн Академ. Справжнх лицарв тут не було, але уздовж стн на стапелях стояли два десятки тренувальних обладункв. Деяк були пошкоджен, деяк виглядали зовсм новими, а одного розбрали майже повнстю.

Вперше побачивши розбраний обладунок, я одразу ж увмкнув запис ус зовншньо сенсорики, аби потм мати змогу проаналзувати отриман дан. Вже зараз я мг сказати багато чого про будову цього механзма, та його вразлив мсця. Одразу ж кидалася в оч вдсутнсть рами, функцю виконував сам корпус. Конструкця була дуже легка навть на вигляд. Прямо при мен один з механкв руками зняв одну з рук, пробачте за каламбур. Навряд чи вона могла важити бльше десяти клограм, накше для цього були б яксь пристосування. А значить привд потрбен не такий вже й потужний. Окремо уваги заслуговували ноги машини. Ханл сказала, що це насправд не ноги, а глайдери. Не розумю, до чого тут планери? Скорш за все вона мала на уваз якийсь варант шасс, на кшталт повтряно подушки. На жаль продемонструвати х роботу зараз нхто не дозволить, але у мене записи дуел за участю Ханл. там добре видно, що пд "ногами" обладункв дйсно виднться якесь марево, наче гаряче повтря дрижить. А якщо збльшити зображення, то можна помтити, як пщинки земл пд лицарем утрамбовуються. Значить вони лтають, опираючись не на повтря, накше б глядачв там ослпило пском. Певно робочим тлом тут знову ж таки виступа тамничий ефр. Треба буде якось взяти зразки ц дивовижно речовини. Але то потм, зараз - технка!

Ханл розказувала швидко й по сут, але часто заглиблювалася у технчн особливост, бльшу частину слв з яких я не знав, доводилося повертати до реальност, або переводити тему на щось нше. Тому не дивно, що уже через годину я приблизно знав основн характеристики обладункв: висота - 2,4 м, ширина - 1,3 м маса порожнього - 70 кг, середня швидксть - 10 м/с, в повтр на витягнутй руц пднма до 30 кг, а стоячи на земл - майже 45, висота польоту - до одного метра, стрибки до чотирьох метрв вертикально вгору.

Я спробував розбратися у систем керування, але нчого конкретного сказати так не змг. На вигляд усе це бльше нагадувало гдравлку: так ж поршн та цилндри. Якщо я не помиляюся, то рука повторювала рухи джойстика, бльше схожого кермо велосипеда - з таким же ручним гальмом на кнц, теж увитий тоненькими шлангами, як вдходили вд кожного шарнру. Тут навть був слабкий зворотнй зв'язок, аби оператор мг вдчувати передане зусилля. Скорш за все тут в основ лежить програмування ефру на певну дю. Серцем механзму був великий компресор на спин обладунка. Вн закачував ефр у шланги та глайдери, беручи енергю з того ж таки ефру. Як на мене, це був би деальний екзоскелет для солдата: легкий, маневрений, простий , на вдмну вд лицарв, не обмежений у час плотування. Для керування няких особливих навикв не вимагаться. Просто залзаш, прив'язушся, береш в кожну руку по джойстику, засовуш ноги в стремена, тебе заводять вперед - на барикади! Звсно ж усе це за умови, що ти маш здбност. Недолк був лише один - без ефру вн н на що не здатен.

- Ну навщо була потрбна уся ця вистава? - незадоволено поцкавилася Ханл, коли ми вже виходили з майстерн.

- Вистава?

- Ти ж без мене все прекрасно зрозумв. Навщо напрошувався?

- Розумю суть. Не знаю слв. Читати не вмю. Потрбен був наставник. - здаться пора трохи змнити тему. - Або наставниця.

- Ем... - одразу зняковла двчинка, одразу ж втративши усю свою войовничсть. - Ну, тод тоб треба було спочатку абетку вивчити... вже тод...

- Ваша допомога краща. - ще трохи лестощв не завадить. - Лашура правильно сказала.

- Та год вже! Мен няково. - зовсм засоромилася винахдниця, вдвернувшись вд мене.

- Це не тльки комплмент. Просто констатую факт. Ви цього заслуговуте. Сприймайте як належне.

- Ну, якщо ти вже так усе знаш... - Ханл на мить задумалася, щось для себе виршуючи. - У мене один проект, сама я його доводити буду довго. Щоправда вн стосуться не лицарв. Допоможеш мен?

- Сприйму за честь.

- Коли ти вльний?

- Цлодобово.

- Та ну? А як же тво обов'язки? Королева Лашура не буде проти?

- Не буде. Усю роботу виконав. Тепер вльний.

- Хм, а ти точно слуга?

- Не впевнений. Королева теж бурчить. Погрожу зробити блазнем. - тут Ханл дзвнко засмялася, звернувши на нас увагу оточуючих.

- Казав, що неграмотний, а вже так врш складаш! - цкаво, що насправд ляпнув мй перекладач? - Ну добре. Завтра перед заняттями чекаю тебе бля майстерень. Тльки знайди соб робочий одяг.

- Чекатиму з нетерпнням.