Примщення виявилося не дуже великим. Навть меншим за центр безпеки Академ, але ус його стни були заставлен широкими пласкими панелями, як по черз оживали, показуючи гостям невдом графки та схеми.
В цей момент з коридору долинув уже знайомий рев сирени, ус панел враз засвтилися. Зображення на деяких з них було окреслене червоною рамкою, але з усх директрису цкавило лише одне.
- Дивись. - вона тицьнула в схему, один з секторв яко був зафарбований червоним.
- Карта мсцевост? - поцкавилася Рей, не знаходячи знайомих орнтирв. - Тут нема Академ.
- Цю карту складали ще до появи Свято земл. Наш порт знаходиться десь тут. - вузлуватий палець торкнувся потерто длянки на екран, а потм перемстився до червоного сектору. - Зможеш сказати, де це?
- Хм... - Рей мала прекрасну пам'ять на образи, порвняти дв карти для не було нескладно. - Це в район Болота, збоку вд ельфйського поселення. Точно сказати важко.
- У тебе хвил...
Раптом усе згасло, а сирена замовкла. Клька секунд жнки простояли у абсолютнй темряв, псля чого екрани знову по-одному почали прокидатися.
- Запам'ятала?
- Так.
- Зможеш показати на карт?
- Це зайве. Я сама все зроблю.
- Знову? - директриса на мить скинула з себе маску, незадоволено глянувши на свою супутницю. - Рей, що вдбуваться? Ти нколи просто так не з'являшся. Поки я не почую пояснень, ти нкуди не полетиш.
- Це шантаж.
- Це полтика. Я хочу знати, що вдбуваться у свт. - на обличч директриси знову з'явився звичний вираз добро бабус. - Тоб ж не буде складно подлитися новинами?
- Поговоримо псля закнчення операц.
- Я в тоб не сумнвалася.
Незабаром в ангарах Академ кипла робота. Ус лицар Свято земл були готов до вильоту. Частину пдземних примщень було зольовано пд приводом авар, а увесь флот приведено в бойову готовнсть. Ус, не зайнят в патрулювання судна, вишикувалися ланцюжком уздовж невидимого периметру Академ. Пднят по тривоз лицар клану Шурфон також не залишилися осторонь, але з моменту початку операц жодна з сторн так не вийшла на зв'язок з сусдом. Ельфи пдтримували видимсть нейтралтету, а Свята земля не спшила афшувати причину переполоху. Замсть цього один з кораблв був вдправлений уздовж каньйонв до точки моврного розташування невдомо загрози. Рей рвалася особисто взяти участь в операц, однак директриса заборонила пдпускати до лицаря. й залишалося лише стежити за ходом операц з борту корабля.
Зайнявши позицю на безпечнй вдстан вд Болота, судно Свято земл випустило розвдника. Набравши максимально можливу висоту, лицар обережно рушив уздовж меж лсу. Все, що вн бачив, одразу ж пересилалося на корабель, а вже звдти - на базу. Технкам довелося помучитися, аби розтягнути зображення на увесь центр керування Академ. Цлих двадцять хвилин, поки корабель добирався до мсця призначення, вони налаштовували апаратуру. навть зараз, спроектоване на люзорний екран зображення постйно стрибало. Розбита на сорок вертикальних смужок чорно-бла картинка могла передати лише загальн риси, плоту доводилося додатково коментувати усе, що вн бачить. Для одночасно передач звуку та зображення довелося пожертвувати прийомним каналом корабля-розвдника, залишаючи того без зворотного зв'язку. Але це було значно краще, а нж тривожне очкування.
Болото за увесь час свого снування, здавалося, а н трохи не змнилося. Та й побачити щось у густих випарах не мг навть лицар з свом гострим зором. Плот гадала, що пошуки будуть тривалими, але майже одразу ж псля вильоту увагу привернув спалах на протилежному берез Болота. Не наважившись летти над проклятою землею, лицар повдомила на корабель про побачене й почала по краю облтати небезпечну територю. На це знадобилося добрих двадцять хвилин, впродовж яких спалахи неодноразово повторювалися. Вже здалеку стало зрозумло, що на берез Болота хтось бушував - настльки перекопаною був схил. Подекуди виднлися рештки дерев та тварин, нод довол великих. Знищившись до десятка метрв, плот уже хотла продовжити полт, коли черговий спалах стався зовсм поруч, майже пд ногами! Потужна блискавка на мить перетворила день на нч, вихопивши окресливши на узлсс два силуети, черкнувши самим крачком лицаря. Ослплена спалахом, плот поспшила пднятися на якомога бльшу висоту, що з пдсмаленою дупою лицаря виявилося вельми непростою задачею. Псля такого шоку машина майже не слухалася команд, а усе нижче поясу було фактично паралзованим. Око, закрплене прямо пд пузирем кабни, такого знущання над собою не витримало. Навть пристосован до величезних навантажень глайдери - т залишилися висти мертвим вантажем. Ледве вирвнявшись, плот одразу ж почала кликати на допомогу.
- Око, вдгукнться! - почувся голос Рей з корабля, де вже вдновили нормальний звуковий зв'язок. - Що сталося? Куди зникло зображення?
- Це Око! Мене ослпили! Я не боздатна. Лицар теж постраждав! Прошу негайно евакуац!
- Допомога вже в дороз. Ви встигли щось побачити?
- Тут на берез розгардяш. Це не лицар. Силует людський. Бльше нчого сказати не можу.
- Добре. Залишайтеся на мсц й уважно слухайте вказвки.