Читаем Brute force (СИ) полностью

Ельфи дуже рдко сплкуються з людьми, та й в самй Академ х до цього часу не траплялося. Якби не батько, Аури тут теж не було б. Псля тривалих переговорв, через як вступ до Академ довелося вдкласти ще на рк, ельфам вдалося вдбити для сво резиденц велику длянку лсу, до яко примикала територя Академ. Ельфи добре знали, як люди ставляться до рослин, тому суворо заборонили будь-кому заходити на свою територю. Вдносини з ншими расами, не зважаючи на тривале перемир'я останнх рокв, дос залишалися напруженими, тому ельфи не збиралися давати можливсть ймоврному ворогов бльше про себе дзнатися, а тим бльше показувати йому сво слабк сторони.

Минувши чергову невидиму межу, Аура озирнулася на свох супутникв. Трада елтних мечникв, вдряджених й в особисту охорону. Тро близнюкв, як розумли одне одного без слв. Три машини смерт, урятуватися вд яких було надзвичайно складно. Три майстри маскування, як зможуть заховатися навть у порожнй кмнат. Вдгукувалися на позивн Ефель, Авель та Енель. От тльки котрий з них хто - вони не признавалися, виглядали абсолютно однаково. Навть звички та рефлекси були дентичними. Аура й ранше не нехтувала правилами безпеки, але псля нчно пригоди намагалася усляко дотримуватися будь-яких нструкцй. Особливо залишених батьком...

Пднявшись на верхн шляхи, Аура вже збиралася вдпустити охоронцв, як вухо ельфйки вловило ледь чутний, тонкий свист. Це означало, що периметр прорвано. Охорона спрацювала на славу, одразу ж взявши принцесу в кльце. Якщо ворог зумв прорватися по поверхн, це ще не означа, що вн додуматься пдняти голову вгору. Але тут навть батько перехитрив сам себе. Периметр виставлявся проти людей. нхто не мг навть подумати, що один з них буде рухатися верхнми шляхами, як сам ельфи!

Аура тльки й встигла почути потужн удари й трскт деревини, як повз них прошмигнув низький чорно-синй силует. Хоча н, не прошмигнув, а пролетв! летв так, наче йому лицар копняка дав. Деяк з глок не витримували такого потужного удару й буквально вдривалися вд стовбура, але невдомий до цього часу вже був на пвдороз до наступно глки. дине, що вона встигла помтити - глибокий капюшон, який навть зустрчний втер не мг зрвати з голови. Минуло клька секунд, а невдомий стрибун зник так само стрмко, як з'явився. його не затримали н лани, н павутина, н нш пастки, рясно розставлен по всьому лс.

- Тут небезпечно залишатися. - почав говорити перший мечник.

- Вн мг щось пдкинути в поселення. - пдхопив естафету другий.

- Вам краще повернутися в Академю, поки тут все не переврять. Ми Вам супроводжуватимемо.

Ледве стримуючись, щоб не вдповсти на хн очевидн зауваження, Аура спустилася на землю швидко пшла, куди збиралася. Охорона н на крок не вдставала вд сво пдопчно. Незабаром принцеса знову стояла на територ Академ, а неподалк займалися своми справами тро працвникв академ.

Як будь-якому ельфу, Аур було примнше знаходитися в оточенн рослин, а не мертвого каменю й деревини. Ранше ботанчний сад просто був великою теплицею, де цлител вирощували сво трави. З приходом ельфв, вн перетворився на справжнй витвр мистецтва й архтектури, поднавши в соб все найкраще вд людей та ельфв. Тепер сюди не соромно гостей привести. Це було одне з небагатьох мсць в Академ, де Аура вдчувала себе комфортно. Та не встигла вона пройти половину вдстан, як на не накинулися.

- Здоров, Аура! - почувся ззаду голос Ханл, маленький фолетовий смерч закрутився навколо двчини. - Як поживаш?

- Все нормально. - сказала вголос Аура, помтивши наближення 'слуг'. - ду в сад.

- А чому така знервована?

- Спека дстала. - коротко вдповла Аура, стираючи з лоба уявний пт.

- А давай краще з мною - покажу щось цкаве. Та й охолонеш у мене в майстерн... - Ханл змовницьки зазирнула в обличчя.

- Добре, показуй. - зтхнула Аура зрозумвши, що спекатися набридливого двчиська не вийде.

- Слухай, а я ж тод так не встигла тебе розпитати про Чорного лицаря. - торохтла Ханл, затягуючи ельфйку в один з пдземних коридорв. - Як вн виглядав?

- Як звичайний лицар, тльки чорний.

- Ой, не розказуй мен казочки. Кожен лицар ункальний, це я тоб як механк кажу. Ось у вас, у ельфв, наприклад, статура бльш гнучка, нж у людей. на лицарях дуже добре видно, що ви вддате перевагу швидкому й маневреному бою. Водночас ви майже беззахисн перед масованими ударами по площин.

- Он як? - Аура вже по-новому подивилася на юну двчинку, яка лише клька разв сидла в справжньому небесному лицар, вже зробила для себе важлив висновки. - А що ще ти можеш сказати за виглядом лицаря?

- Давай так: ти мен його описуш, а я розказую тоб про його можливост.

- Добре, але якщо ти помилишся хоча б в одному, то я тоб уже нчого не розкажу. Згодна? - Аура виршила витягнути з двчинки усе.

- Згодна. - кивнула Ханл.