Читаем Brute force (СИ) полностью

Нарешт ми вийшли на бльш-менш вцллу длянку, де люз вже не закривали небо. ось тут я вже вдверто завис. Кайя спецально для мене коментувала усе побачене. Разом з нами на рзнй висот летли найрзномантнш повтрян корабл. Деяк були схож на паровози, нш нагадували риб, клька вантажних суден узагал не були схож н на що, обвшан контейнерами наче валзами. увесь цей натовп рухався по широкй прямй ущелин, на ншому кнц яко виднлася величезна бла споруда. Це й була Свята земля - створена божеством Сейку охоронювана церквою територя. Це чимось нагаду Ватикан: нби й несерйозне утворення, але його думка багато значить для бльшо частини свту. Окрм цього там знаходиться Академя, в якй збираються для навчання майбутн лицар. Звсно ж аристократя вважала престижним вдправити туди свох нащадкв, але це було лише бонусом. Саме там Ханл та Кайя проведуть наступн клька рокв. Лашура також там навчаться, але лише через свй статус, адже звання лицаря можна отримати лише вд природи. Як виявилося, хня дружна компаня була звльнена вд урокв на час коронац, за що вони мали доставити на Святу землю якийсь важливий вантаж.

Також снували деяк правила вдвдування Свято земл. Для кожно категор гостей сво ворота: дво нижнх призначен для вантажвок, середн - для аристократ, а Велик Ворота - для представникв королвств. Саме до останнх пролягав наш курс. Су-Ван, як називався наш лтаючий острв, мусив пднятися на максимальну висоту, аби увйти туди. Як виявилося, ми увесь цей час знаходилися у майже невидимй субстанц, яка проявила себе лише на свой меж з чистим повтрям. Коли кльця-генератори нашого лтаючого острову торкнулися цього бар'ру, уся його нижня поверхня вкрилася полярним сяйвом. Водночас мо сенсори наче сказилися, повдомляючи про вдключення зовншнього джерела енерг. Стоп, якого джерела? Я ж... Але ж дйсно, за увесь цей час я жодного разу не вдчував нестач енерг! Це в перш мсяц свого снування у вигляд костюму я мусив економити буквально на всьому. Але потм я збльшив кльксть модуль-генераторв назавжди забув про таку незручнсть. Тут я уже не мав усх свох напрацювань, обходячись мнмальним функцоналом базових можливостей нанокостюму та примтивною органчною пчкою, в живот. Придивившись уважнше я помтив, що нижнй шар атмосфери трохи мутнший за чисте повтря, помтити це можна лише згори. А я вже боявся, що то у хлопця з очима проблеми!

Кайя пояснила мен, що це явище називаться морем Ахо, воно вкрива бльшу частину земно поверхн. Речовина, яка плава у повтр, отримала назву 'ефр'. Майже ус механзми на свт використовують для сво роботи його енергю, як Су-Ван. А тому пднятися на бльшу висоту можна хба що пшки в горах.

- Ваша Величнсть, ми отримали дозвл готов до входу на Святу землю. - почувся над островом чийсь голос.

- Починайте. - тихо сказала Лашура, але невдомий опонент почув.

Розташувавшись прямо навпроти Великих ворт, Су-Ван склав химерн крила на свой основнй частин, повльно став залтати у прохд. Зблизька ця споруда дйсно вражала. якби я ранше не бачив, на що здатн цефи - дивився б з вдкритим ротом. Свята земля знаходилася на високому плато, оточеному з усх бокв глибоким, не менше двохсот метрв каньйоном. Одна його стна була повнстю зайнята будвлями та причалами для кораблв. Сам ж ворота до останнього моменту були закрит фгурними стулками, але щойно вони почали розходитися, як я ледве не стрибнув за укриття - надто вже схожими вони були на шлюзи цефалоподв, псля яких мене зазвичай зустрчала важка артилеря. Це враження тльки посилювала висока арка з пдвшеним в центр вогником - явно емблема церкви, яка до болю нагадувала рамку колматорного прицлу. Кайя помтила як я смикнувся, але нчого не сказала.

Проходячи по самснькому краю моря Ахо, ми заходили у величезний порт для таких же повтряних ггантв, як наш. Щойно острв пришвартувався, ми перейшли на невелику лтаючу платформу, яка перевезла нас на причал, дал вже пшли пшки. Йти було далеко, тому Кайя нструктувала мене щодо мох нових обов'язкв. Принаймн намагалася, постйно поглядаючи на мо кист рук, де й дос виднлися шрами вд проходу кгтв. Я ж думав над тим, як виршити свою маленьку проблемку з нестачею ресурсв для вдновлення.

Перейти на страницу:

Похожие книги