Читаем Brute force (СИ) полностью

А ми тим часом пдйшли до першого випробування. Прохд перекривала стна з кабнок. Тут нчого особливого: забгти в кабнку, виршити головоломку, дстати ключ вдкрити соб прохд дал. Глядач могли спостергати за процесом через складну оптичну систему, змонтовану на стовпах по обидва боки проходу. Один з дронв залз подивитися, як воно там влаштовано, але окрм фотопдсилювача та дзеркал нчого бльше не побачив. Невже все це просто величезний перископ?! Ги-ги, я потрапив у стимпанк!

А ось перша каверза - попереднй учасник засунув у щлину для ключа шматок глки. Дилетант! Деревину можна витягнути. Значно краще буде закласти отвр листям - воно гнучке, легко забиваться в щлини не витягуться. А потм пдсипати земл. Ось-так! Ну, успхв тоб, мй наступник!

Переходжу на нший бк, бачу пиловий хвст Цереса. Хм, вн що, дйсно збираться бгти хлопчачу трасу? Своми силами? Це не серйозно! Треба буде сказати йому, що у нас буде зовсм нший маршрут. Я саме знайшов на карт смугу перешкод для тренувальних обладункв - для нас пдходить майже деально, окрм клькох длянок, але так навть цкавше.

Один клометр, дв засдки, одна дисквалфкаця. Так були результати наступного вдрзку. Попри очкування, бгуни не розтягнулися уздовж траси, а продовжують рухатися невеликими групками по тро-четверо чоловк. Ось уже альянси утворилися. Швидксть руху також упала. Щось мен пдказу, що дал гонка взагал перетвориться на виживання. Не знаю як, але Тайто теж це помтив, залг десь у хащах попереду, прямо перед засдкою. Я теж виршив не свтитися, пшов через хащ.

Як я й пдозрював, вже знайома мен четврка мала ндикатори. На щастя радус хньо д був навть меншим, нж у Церковних амулетв, тому Церес дос залишався непомченим. А от нша моя знайома - н. Ц дурепи виршили напасти на Ауру Шурфон. За що й отримали по голов. Двка виявилася бойова, швидко дала зрозумти, хто тут лев, а хто - шакали. От тльки на те вони й шакали, щоб нападати зграю. Виникла патова ситуаця. Аура була краще пдготовлена, але суперникв було четверо. Зрозумвши, що викинути конкурентку м не вдасться, ц четверо просто не давали й бгти дал. Поки одна чплялася за ельфйку, нш починали бити. Судячи з синякв, клька таких сутичок у них уже вдбулося. А ус нш учасники спокйно соб пробгають повз, нби нчого особливого не сталося. У одн я навть побачив посмшку. Не люблять тут ельфв.

Пдходжу ближче залягаю бля Цереса.

- Допомогти хочеш? - питаю в нього, а сам спостергаю за ситуацю.

- Так. Дуже вже це нагаду один момент у мох... У мому сн.

- То чекаш чого? Вперед, рятуй принцесу свою.

- х видно з наступно вишки. Нехай ще трохи вдйдуть, от тод можна буде х розкидати...

- Поки чекатимеш ти, покалчать . - час навчити його розраховувати на власн сили, а не спихати все на НК. - Побгли, познайомимося. Костюм не потрбен тут. Прихопи пску в жменю.

Виходжу з кущв , поки вн нчого не сказав, пдтюпцем бжу вперед. Цересу нчого не залишаться, як повторювати за мною. Часу у нас не багато, через клька хвилин тут буде Ханл, а значить небезпеку слд усунути ранше. Знаками показую парубку що робити дал. Пропускаю його вперед. Робимо вигляд, нби пробгамо повз компаню. По дороз нби зумисне штовхаю ельфйку. Хулганки посмхаються. А поки хня увага зосереджена на мен, Тайто пробгся ще трохи рзко повернув назад. Торкнувши одну з нападниць за плече, вн змушу повернутися, в той же момент жменя пску потрапля й в оч. Мнус один. Поки сусдка постраждало повертаться до ново загрози, я розганяюся й назустрч. Подруги намагаються попередити, та знову повертаться до мене, але я уже стрибнув , вистрлюю обома ногами вперед. Маса у мене - будь здоровий, тому двку просто склало навпл винесло дал по але. Встане не скоро. Мнус два. Тепер перевага на нашому боц. Дво останнх хулганок це розумють одразу ж намагаються чкурнути. Однй Церес пдска ноги, а другй в голову прилта щось трухляве - це Аура постаралася. Без зайвих розмов пробивамо кожнй в живт викидамо за меж траси. Правила? Толерантнсть? Побили двчат? Нчого не знаю. З такими покидьками тльки так треба. накше вони не розумють.

Били ми продумано, тому синякв на тлах не залишиться, а бльше доказв нам не пред'являть. Та й Аура добре спрацювала: одразу все зрозумла, не задавала дурних питань.

- Пробжимося за компаню? - запиту нас ельфйка, а я дивлюся на Цереса, як автора де.

- з задоволенням, тльки у нас нший маршрут. - з натяком вдповда той, теж подивляться на мене, немов запитуючи, а я киваю у вдповдь.

- Ну то побгли!

Бжимо разом, паралельно. Аура в центр, робить вигляд, нби й байдуже, але ж я бачу, як вона зирка на нас. Цкаво й, що ми з не хочемо. Ус нш хлопц уже давно пробгли дал, не звернувши уваги, а тут...

- Я х не знаю. - раптом заговорив Тайто. - Якого вони року?

- Сьомого. Випускниц. Найманки. - уривчасто вдповда ельфйка, намагаючись не збити дихання. - Тому й напали.

- Ясно.

Ох, Тайто-Тайто, що ти робиш? Та вона ж на пвголови вища за тебе, старша за тебе, а на десерт - принцеса цлого клану. Нчого тоб тут не свтить. Хба що синяк пд оком.