Читаем Brute force (СИ) полностью

Доул незадоволено дивилася, як вн склада покривало йде до виходу, але перш нж пройти дал - повертаться, без особливих зусиль вирива один з прутв клтки вдкушу вд нього шматок, наче вд хлбини. Доул помтила, що матерал, з якого зроблена клтка, бльше нагадував сир, незрозумло було, як вона ще пд свою вагою не розсипалася, коли навть пдлток легко мг зламати. А хлопець не безнадйний - видно, що сам готувався до втеч. От тльки навщо гризти залзяку?

Вхопившись за ледь помтну волоснь, що проходила поруч з балконом, Доул легко зсковзнула вниз незабаром пднялася за свом пасажиром на транспорт. Чорний лицар, яким вона керувала, бльше нагадував одного з древнх образв духа смерт: кстлявий силует з чорним подертим плащем за спиною та довгою кривою косою в руках. Взявши хлопця на руку, Доул на мить вимкнула режим ширяння, рзко скинувши висоту, псля чого вирвнялася й взяла курс на базу.

Доул спостергала за пасажиром все бльше хмурилася. Схоже дя тих препаратв, як йому давали перед операцю скнчилася, тому що вн аж няк не нагадував того розгубленого й переляканого хлопчиська, який вивалився з порталу. Бльше того - йому було абсолютно все одно, яким чином його транспортують. Вн навть мав зухвалсть всстися прямо в долон лицаря, нби збираючись поспати! Доул навть спробувала труснути рукою, щоб вн не розслаблявся, але хлопець сидв там як приклений навть оч не розплющив!

'Такий ти мен подобашся значно бльше', - подумала двчина, набираючи максимальну швидксть. й подобалося лтати вноч, коли лише повний мсяць вказу, куди й слд летти. Вона як нхто нший розумла, наскльки захопливим може бути свобода польоту! справа тут зовсм не у могутност небесного лицаря, яку навть не було куди застосувати. Справа у вдчуттях, як дарувало нчне небо. нколи й навть здавалося, що сама енергя в повтр ста якоюсь свжшою, чистшою... Вона нколи не могла описати це словами. Шкода лишень, що сьогодншнй полт й довелося перервати, виконуючи прохання одного сноба. Он-де вн, стоть на палуб, очкуючи на доставку пасажира.

Щойно вона приземлилася, зсадила хлопця з руки, як того одразу ж взяли пд руки й повели до начальства. А той вв себе так, нби на прогулянку вийшов, дожовував залишки прихоплено з собою залзяки. Вн що, нчого не розум?! Схоже, що н. Тим грше для нього. Покинувши свого лицаря Доул навть не стала дивитися на продовження ц зустрч, уже знаючи, що станеться з цим невдахою. Дставши недочитану ранше книгу, вона вдправилася на нс корабля, щоб й там нхто не заважав, однак уважно слухала усе, що вдбуваться навколо.

- Я б ще зрозумв, якби ти просто не вбив Лашуру. Але ти дозволив м упймати себе! Невже було так складно виконати навть найпростший наказ?! Обшукайте його!

- Хай! - гаркнули охоронц, одразу ж обввши хлопця детекторами незабаром знайшли шуканий предмет - маленька магчна печатка свтилася на внутршньому боц його майки. - Тут жучок!

Що?! Як це могло статися?! Вона ж ум шукати так штучки, сама не раз х ставила! Тут лише два варанти: або жучок ставив справжнй майстер сво справи, який просто не мг випадково там з'явитися, або хлопець сам якимось чином його приховав. кожен з цих варантв обцяв цкаве продовження гри... Вона ма це побачити!

- Як очкувалося. Що вона тоб обцяла? Що викона будь-яке тво бажання? Чи може вона теж обцяла тебе повернути назад у свй свт? Чи ти сподвався, що цим займемося ми? Так от я тебе розчарую - це все маячня! Ти був нам потрбен лише щоб прибрати Лашуру!

- Чого розпинашся? - раптом у повнй тиш пролунав абсолютно нший, незнайомий, трохи хриплуватий голос хлопця з жахливим акцентом, якого ранше не було. - Виршив просвтити перед смертю?

- Це ж треба - сам допетрав! - вигукнув Безликий, схрестивши руки на грудях, але Доул майже фзично вдчувала його нервознсть.

- Мужик, ти дот? - вдповддю став дзвн вийнятих мечв охорони, а хлопець тльки сумно прикрив обличчя рукою. - Це було риторичне питання.

- За свою зухвалсть ти помр...

Вихопивши меч, Безликий тльки-тльки починав свй рух у бк приреченого хлопця, але не встиг навть завершити фразу, як той уже опинився поруч вд здавалося б легкого замаху ногою Безликого просто знесло. Така ж доля спткала й усх нших, хто кинувся на допомогу начальству. Кейнс не був перебрливий у методах калчення використовував будь-який прийом свого ворога проти нього самого. В якийсь момент Долл навть здалося, що його лкт вигнулися в нший бк. Дивно, як такого бйця змогли взяти живцем? Може вн тод сам здався? Може вн дйсно працю на мперю Шатерей?

Розкидавши десяток чоловк, хлопець натрапив на майстра-мечника. Той надзвичайно вправно вимахував свою шаблею, не дозволяючи Кейнс наблизитися. Через десять секунд йому це набридло хлопець, прийнявши лезо мж пальцями просто вирвав його з рук суперника, псля чого простромив його груди долонею ншо руки, наче штиком, а пд кнець збив того з нг одним рзким рухом скрутив мечнику голову, вивернувши майже за спину.