Читаем Brute force (СИ) полностью

Мо думки перервав дзвнок на перерву голос збоку.

- Ти йдеш, чи виршив прогуляти? - похмуро запитав мене Церес.

- Так. Урок який у нас наступний? - попри готовий перекладач я виршив надал притримуватися Йода-стайл - дуже вже мен сподобалося плутати свох спврозмовникв.

- Тести. Довесльна пдготовка.

- Може допризовна? - не зрозумв я, пригадуючи нерозбрлив роглфи нашого розкладу.

- Яка? Н. Довесльна пдготовка: кулнаря, флористика, чайн церемон, танц...

- Кулнаря? Танц? - твою ж дивзю! - Танцювати не вмю я. куховарити також. Зовсм.

- Н-н, дивитися оцнювати будемо ми лише... Тьху! - Церес вилаявся соб пд нс. - То ти йдеш, чи н?

- Що ж за предмет це такий?

- Я ж кажу: довесльна пдготовка! Чоловки-лицар повинн добре розбиратися у подружньому житт, вд цього залежить хнй престиж. Пшли!

Хех, а Церес змнються швидше, нж я сподвався. Дивний, дуже дивний виявився урок. Я бачив його у розклад, але списав його назву на неточност перекладу. Виявилося, що кожен мсяць тут влаштовують свордну виставку, де учениц показують сво досягнення, а ус присутн тут чоловки, незалежно вд вку, виступають свордними експертами, жур. На перший погляд в хнх обов'язках не було нчого дивного: просто дивитися вказувати на т чи нш особливост кожно представлено роботи, на недолки, якщо так . Але все значно ускладнювалося через присутнсть тут аристократ. В результат культурний захд перетворився на оглядини майбутнх наречених.

Конкуренця мж двчатами була дуже серйозна. Аналтик навть мусив перегнати сюди диного спайбота, аби не пропустити закулсн розмови. Попри яскраве оформлення та привтн обличчя присутнх, мене няк не покидало вдчуття, що я потрапив у змне кубло. Не знаючи критерв для оцнки, я не хотв наламати дров, тому виршив пдйти до проблеми з технчного боку. Списавши всю вручену мен пачку паперу, я не залишив без уваги жодну з учасниць виставки. Виняток складали лише хн кухарськ здбност але тут я мг покладатися лише на хмчн аналзатори - вдновити смаков рецептори тла так не вдалося, хоча запахи я сприймаю нормально. Тому, написавши ус потрбн вдгуки здавши х нашому куратору, я з чистою совстю вирвався на вулицю. Хвилин через двадцять пдтягнувся кислий Церес. Поцкавившись причиною тако мни на обличч, я отримав дуже довгу й витончену тираду про поведнку двчат, хн манери, нахабство ще безлч рзномантних ептетв на кожну з учасниць. Одразу видно, що людина нещодавно з костюму вилзла. Звичка постйно аналзувати свох ворогв в'даться настльки, що потм для цього навть не потрбен костюм - мозок робить це все на автомат, хоча й не так ефективно. Не дивно, що його дрючить. Цкаво, вн дйсно ТАКЕ написав у свох вдгуках? Треба буде пдправити вртуальних персонажв, бо надто вже швидко слова 'fuck', 'shit' та 'bitch' увйшли до його лексикону. Хоча н, не буду я нчого мняти, хе-хе-хе.

Ну а поки Тайто позбувався свого негативу, я отримував рапорти вд Аналтика, накопичував негатив власний. Виявилося, що дехто з учнвсько ради виршив пдкинути мен проблем. За нших умов Аналтик не звернув би на це увагу - звичайне засдання, нчого особливого, обговорюють робоч питання... От тльки готов бланки вдгукв, якими хотли пдмнити мо власн, змусив його взяти ситуацю на особливий контроль. Але мняти нчого не стали. Я сам, з свом оригнальним поглядом на таланти учениць, дав м привд офцйно зареструвати мене як вдмнника в обов'язковому порядку включити до складу учасникв Турнру. Тому Аналтик пронформував мене про це пост-фактум, коли вже нчого змнити не можна було. Ну хба що повбивати усх свдкв спалити ус папери.

Здавалося б, що тут такого: ну пдписали мене на роль учасника, ну доведеться трошки побгати - сам же й постарався. Але н, причина в зовсм ншому. Турнр був дуже важливим етапом в житт кожного лицаря, лише вд його результатв залежить, як будуть до тебе ставитися оточуюч: чи будуть витирати об тебе ноги, чи проявлятимуть повагу на рвн з знаттю. Саме псля турнру Кайя отримала визнання ус Академ. Особисто мен вертикально, що про мене будуть думати, але привселюдно опускати себе я не дозволю! Переглянувши ус записи я швидко знайшов винних: потенцйну виконавицю з жюр, яка мала зробити свою чорну справу, уже знайомого нмця та одну надто гонористу голову учнвсько ради.