Читаем Brute force (СИ) полностью

- Вибач за скандал, але накше б не вдстали вони. - без жодних емоцй промовив Кей, невловимо перетворюючись з бугая на звичайного школяра. - Все нормально?

- Навщо ти х образив? Вони ж тепер...

- Нажили ворога соб. Запам'ятай рч одну просту: не влаштову якщо свт - змни його, накше вн змнить тебе. Я нкому себе змнювати не дозволю. - проричав в обличчя до смерт переляканому школярев Кей але, помтивши реакцю спврозмовника, швидко взяв себе пд контроль, продовжив. - Пробач. Я ще вашу погано розумю мову, образи тому мен постйно чуються. Давай змнимо тему?

- Гаразд. - Церес на мить замовк, збираючись з думками. - Скажи, чому ти вдхилив пропозицю Клфа? Я ж бачу, що ти усе правильно зрозумв.

- Саме так: ти - бачиш. А вони - н. Гадають вони, що нша у мене культура. Нехай так думають надал. А щодо пропозиц його: покровительство я вже маю Лашури. Та й цкаво було...

Ось так, слово за слово, м вдалося розговоритися. Церес все бльше дивувався незвичност поглядв його нового знайомого. Якщо тема не стосувалася аристократ або порядкв Академ, то Кей був цлком нормальною адекватною людиною. Вн неначе вддзеркалював риси спврозмовника, на повагу вдповдаючи повагою, на силу - силою. Але не приймав над собою някого контролю. Для нього не було авторитетв. Так мг вести себе вуличний бездомний розбишака, якому нчого втрачати. В той же час вн був дуже начитаним, постйно цитував рзномантних людей, мена яких нчого не казали Цересу. Вн навть поцкавився, де можна взяти так книжки. У вдповдь Кей пообцяв йому подарувати збрку таких книг, якщо його задумка спрацю. А що задумав цей псих - можна було тльки здогадуватися. Цей хлопець був надто дивним, надто нестримним, надто... Вн в усьому був НАДТО! для себе Церес няк не мг визначитися, що у того на думц.

Проввши багато часу серед аристократ, Тайто звик у всьому бачити подвйне дно. Тут же дна було не видно й не чути. Замисел цього дивного хлопця був незрозумлий а логка мислення суперечила усьому, що вн знав змалечку. При всьому цьому було в Кев щось дике, нестримне... Щось таке, чого вн сам не мав. Перебираючи усх свох знайомих, Тайто няк не мг визначитися з особистстю цього дивного пдлтка. Ну не бува на свт таких людей! Так мг би вести себе аристократ, якби провв тривалий час серед розбйникв або пратв. це змушувало Цереса ще уважнше придивлятися до нього, викликаючи асоцацю з знайденим в однй старовиннй книз словом. Jugernaut - нестримна сила, яка змта все на свому шляху.

Показуючи академю, учень не помтив, що не вн один вивчав новачка. На деякй вдстан вд них паралельним курсом рухалася двчинка-альбноска у чорнй шкрянй куртц, прислухаючись до чогось схожого на пудреницю. все б виглядало цлком нормально, якби не той факт, що ця двчина нколи не користувалася макяжем, навть зараз шла з абсолютно чистим обличчям. Але хлопц не помчали , продовжували свою прогулянку, доки не дйшли до одного з декоративних озер. Церес сам не помтив, як в якийсь момент почав виливати душу цьому дивакуватому парубку. А коли зрозумв свй промах - одразу ж замовк почервонв вд сорому. Помтивши, що його товариш знову почав замикатися в соб, Кей одразу ж повв того в нший бк - до стадону. Знайшовши на вже вльний майданчик, де вн сьогодн ганяв свою пдлеглу, Кей запропонував розм'ятися.

- Тайто, поговоримо начистоту давай, щоб мж нами непорозумнь не виникало. - почувся через деякий час голос новачка.

- Добре. - обережно вдповв Тайто. - Що ти хочеш дзнатися?

- Чому м так ставитися до себе дозволяш?

- Ти х зовсм не знаш. Вони ж тепер кроку ступити не дадуть! - Церес намагався говорити спокйно, але вд згадки про 'друзв' вн знову починав нервувати. - Тльки б потм не довелося повзти до них на колнах просити милостиню як...

- Нколи нчого не проси! - знову гаркнув Кей. - Нколи, нчого! у тих особливо, хто за тебе сильнший. Прийде час, сам тоб вони все запропонують, сам ж усе дадуть!

- Може й так. Але я не думаю, що тоб дадуть наводити сво порядки отак просто.

- Якраз дуже просто! Непримно, але просто. Для цього доводиться ламати себе, а на таке здатен не кожен.

- А чому ти виршив, що я на це здатен?

- Тому, що один раз зробив ти це вже - перетворитися не дозволив соб на блазня. Вдруге буде простше. А щоб ти зрозумв, що тебе чека - ось цитата тоб ще одна: 'Спочатку не помчають вони тебе, смються потм над тобою, борються потм з тобою. А потм ти - переможець.' Половину ти вже пройшов цього шляху. Настав до кнця час дйти.

- Це лише слова.

- Ц слова розумн люди колись казали. переконувався у хнй я не раз правот. А за якими живеш словами ти? Яке тво життве кредо?

- Не розумю, про що ти.