Читаем Brute force (СИ) полностью

Взявши до рук печатку, двчинка на мить завмерла, очкуючи якось каверзи. Зовсм нещодавно саме в такий момент рвонула пдкинута нестерпним пдлтком бомбочка. Цього разу нчого не вибухнула , знову зтхнувши, вже з полегшенням, двчинка запечатала останнй лист. Смикнувши за мотузок на стн вона очкувала, що прийде одна з двйнят, але на дзвнок заявилася лед Майя.

- Ц листи треба вдправити раншнм кур'ром. - Лашура потягнулася до чергового чистого листка але, не помтивши реакц на власн слова, здивовано подивилася на гувернантку. - Щось не так?

- Ви на годинник дивилися? - дуже спокйним голосом поцкавилася жнка. - Вже пзно, вам давно пора спати.

- Я не можу. - як багато разв до цього, почала пояснювати свою позицю двчинка. - Якщо вдкладу ц справи бодай на день, королвство втратить вигдний контракт. А це робота грош для тисяч людей.

- Вам завтра на заняття йти. Ви вже пдготувалися до урокв?

- Так. - трохи покрививши душею, вдповла Лашура.

Уроки були хоч необхдним, але дуже незручним обов'язком для новоспечено королеви. Багато що з програми навчання вона так знала, волла витрачати свй час бльш продуктивно, а нж цлими днями сидти в компан свох однолткв. Проти самого оточення вона нчого не мала, от тльки хн нтереси й були, м'яко кажучи, нецкав. Усх потрбних людей вона уже давно мцно прив'язала до себе, а слухати, як чергова кандидатка у лицар рекламу сво "трохи нижч за середнй" здбност - не було някого бажання. У не вже була Кайя - найкраща у свому потоц плот боць, авторитет яко визнали ус старшокласники, а першачки ставилися до не, як до молодо наставниц. Була ще Вах Ханл - двчинка з нестандартним мисленням, проект яко обця принести велик прибутки. А ус нш... Вони не того польоту пташки, щоб чимось зацкавити.

- Я готова до урокв.

- Тод чому Ви продовжуте псувати соб зр? Чи Ви хочете решту життя ходити в окулярах?

Ось тут уже крити було нчим. Будь-яка королева завжди ма виглядати бездоганно, дина рч, з якою ма бути пов'язане життя, це скпетр правительки, а не окуляри. Вдклавши перо й чорнила, Лашура зовсм не по-колорвськи поклала голову на стл й заплющила оч.

- Котра зараз година?

- Майже пвнч. - тршки м'якше вдповла Майя, збираючи листи.

- Що?! - пдкинула голову двчинка. - Ханл ще нема?

- Щойно повернулася. - посмхнулася жнка пояснила. - Вона хотла знову залишитися в майстерн на нч, тому Кейнс винс звдти. На руках. Вона спочатку вдбивалася, але по дороз до матку заснула. Довелося будити.

- От, ще тльки таких слухв нам не вистачало. х нхто не бачив?

- Н, нхто.

- Ну то й добре. Значить мен вже можна йти вдпочивати.

Потягнувшись, Лашура вийшла з кабнету , дочекавшись Майю, вже хотла спускатися донизу, але раптом жнка завмерла, тривожно озираючись довкола. Прислухавшись Лашура теж почула дивний звук з ншого кнця коридору. Наче комусь було погано. Поправка - ДУЖЕ погано.

- Де зараз Хкар з Мзук?

- Це не вони. Голос чоловчий.

- Злодй? - Лашура стривожено повернулася до гувернантки.

- Навряд. Скорше Кейнс. - лед Майя нахмурилася.

- Подивимося?

Вд чергового завивання у коридор аж вдлуння пшло. Не зважаючи на старший вк, гувернантку також зацкавили дивн звуки , переглянувшись з юною королевою, дв допитлив особи пшли на звук. Слух привв х до вбиральн. Жночо, чоловчих в матку не було в принцип. Не наважуючись зайти всередину, жнки приклали вуха до дверей. Одразу стало зрозумло, що по той бк комусь дуже зле. Крики й хрипи перемежалися прокльонами на невдомй мов та дзвоном металевого нструменту. Фантазя жнок малювала картини одна страшнше друго. Псля чергово рулади, яка закнчилася бульканням дзвоном, Лашура не витримала.

- Кейнс, це ти?

- Так.

- Що з тобою? Тоб зле?

- Я вже закнчую.

- Що закнчуш?

Замсть вдповд з ншого боку щось дзенькнуло, через секунду двер вдчинилися, вдкривши жнкам юнака з закривавленими руками, в яких вн тримав... ЩОСЬ! Завбльшки з велике яйце, воно знаходилося у ледь прозорому, вкритою слизом кров'ю кокон. цей кокон прямо на хнх очах почав ворушитися!

- Пологи пройшли успшно. - з посмшкою вдповв хлопець, т ж мит зсередини пробилися величезн павуч лапки, а гостр щелепи розйшлися, роздираючи плву й на увесь маток розлетвся вереск новонароджено тварюки.

- Скр----!

- Кйя!!! - додала сво п'ять копйок Лашура, й з швидкстю втру полетла геть вд ЦЬОГО.

Гувернантка ж вчинила як справжня лед, втративши свдомсть ще в перший момент й освши на пдлогу. Нхто не бачив, як стота зстрибнула з рук побгла слдом за уткачкою, залишаючи на дерев'янй пдлоз гидк слди з слизу та рештки кокону. Сам же винуватець переполоху озирнувся довкола, нби вишукуючи свдкв ц под лише переконавшись, що поруч бльше нкого нема, затягнув непритомне тло до вбиральн й зачинив за собою двер. цього разу з того боку вже не долинуло жодного звуку...


***


Краще б спайбот вилзав у мене з живота, як Чужий. Може тод мен вдалося б уникнути переполоху в матку. От тльки мо власне тло такого не переживе. Та й навть якби пережив - Кайя мене б точно добила.

Перейти на страницу:

Похожие книги