Читаем Untitled.FR11 полностью

Рукопис трактату датований 1938—1945 роками, а передмова автора до нього — 1948 роком. Коли було завершено трактат, авторові залишалось тільки три роки життя. «Конкордиз-мом» Володимир Винниченко продовжив традиції філософської утопії, започаткованої ще з часів Платона. На думку філософа В. Горського, це засвідчує величезний гуманістичний потенціал творчості письменника-мораліста. Адже вихідним положенням для Винниченка є переконання, що «справжнім спрямуванням філософського пошуку взагалі має стати обґрунтування шляхів до щасливого життя людини».

Щастям, за Винниченком, є те, що дає «постійну радість життя». Отже, щастя — це зафіксована радість. Саме такий стан, на його думку, стає можливим, коли людина віднаходить і утримує гармонію й рівновагу між різними сферами людського буття та цінностями. Тому в трактаті «Конкордизм» відповідно обґрунтовується «закон погодження взаємоелементів буття», згідно з яким «тільки дієва рівновага цих цінностей та погодженість їх між собою та з силами навні нас дає той стан, який ми можемо з цілковитим правом назвати щастям».

Автор «Конкордизму» вважав, що головною причиною, через яку неможливо повністю реалізувати ідею щастя шляхом гармонізації буття, є насамперед соціально-економічна нерівність та панування приватної власності. Маючи досвід революційної боротьби та спостерігаючи за наслідками революції, В. Винниченко активно заперечує і той шлях усунення причин нещасть людства, який пов’язаний з терором і репресіями, що активно запроваджувався в тодішньому СРСР.

Теорія конкордизму є для нас надзвичайно важливою в аспекті прояву її окремих положень і мотивів у комплексі етичних та політичних переконань Винниченка як автора роману «Слово за тобою, Сталіне!». Цей твір був написаний у 1949—1950 роках протягом дев’яти місяців: роботу над романом розпочато 26 листопада 1949 року, а закінчено 26 червня 1950 року. Г. Ко-стюк, говорячи про жанр роману, апелює до слів самого автора твору. Він звертає увагу на те, що В. Винниченко називає свій твір політичною концепцією в образах. Інший літературознавець з діаспори С. Погорілий, звертаючись до ідей, образів і мотивів роману — ідеї колектократії, образів «термітів» та мотиву «брат на брата», характеризує тему та підтеми твору.