Читаем ПРИКАЗКИ полностью

ПРИКАЗКИ

Хто не знає, що попи всеЗвикли на дурницю!Сповідав раз їден попикГрішну молодицю…Молодиця молодая,Тлуста, уродлива;Груди білі - як збанята;Сама чорнобрива.Піп накрив ї патрахілем,Ніби сповідає,А сам мало не прилипне,Її промовляє:«Чи не можна, молодичко,В тебе поживитись?Буду за тя господевіДень і ніч молитись.Я ще здавна тебе люблю!..» -Піп її туркоче…Молодиця й собі каже:«А я вас, панотче!»Дзвонять дзвони на «Достойно»,Дзвонять - і по всьому.Йде чорнява молодицяІз церкви додому.Тілько двері відхилила -Чоловік озвався:«Чого тебе на сповідіБатюшка питався?»«Ет! Чого він не питався!Чи все спам’ятаю?..Хотів муки на проскури,Питав, чи не маю».«Ні, псяюхо!.. Не до шмиги!Не муки він хоче!Чув я добре, як казала-сь:«А я вас, панотче!»Стережися, коли хочеш!..А то як почую,То й тобі муки намелю,Й йому напетлюю!»

17 апреля

СХОВАЛАСЬ

По ордані, [5] як звичайнеУ людей буває,Ходить батюшка з кропиломХати окропляє.І, звичайне, як батюшка, -Чого ж тут боятись?Але одна молодиця -Ні, таки ховатись…Ставить діти на припічку,Каже їм казати,Що матері нема вдома,На ярмарку мати.Сама живо під постелю,Ноги підгинає.Аж приходить і батюшка,«В Ордані» співає.І співає, окропляєОбрази й пороги,Далі стелю і постелю -Та й заглянув ноги.По «Ордані» дає дітямХреста цілуватиТа й питає, мов не знає:«А де ж ваша мати!»«Пішла мати на ярмарок!Нема вдома мами!..» -Запищали малі дітиРізно голосами.«То скажіть же своїй мамі, -Й показав рукою, -Нехай бере на ярмарокІ ноги з собою».

ПІП НА ЯРМАРКУ

Шиє собі по ярмаркуМолодчина жвавий,Підглядає, що в батюшкиГроші у халяві.Та і гроші ж то хороші -Самії дукати.«Будь що буде, - промовляє, -А треба дістати…»Сюда-туда повернувся -Вже й видумав штуку,Підступає до батюшки -Цмок його у руку.«Батюшечко,- став казати,-Вчиніть мою волю!..Потрудіться на часочокДо краму зо мною.Я - най богу невимовно -Ризи вибираю,Та сам бачу, що ні міри,Ні пуття не знаю…»Пішов батюшка до краму,Ризи вибирає;Вибрав самі щонайкращі,На себе вбирає.А той присів коло нього,Ніби поправляє,А тут тілько від калиткиРемінці збирає.Шарп калитку - та у ноги…Піп до нього хоче,А купець його за ризи:«Пагади, панотче!»Заким отець повернувся,З себе ризи скинув -Молодчина з його грішмиДесь, як вітер, згинув.

ЧОРТ

Перейти на страницу:

Похожие книги