Читаем Камінний хрест полностью

Попосочити — побити до крові; знищити («то ж мало попосочили та покалічили?!»).

Поправити — також: вдарити у відповідь («вдарила Леся по лиці. Він поправив її ще ліпше, аж кров потекла»).

Попри — також: повз («старий повіз офіцирів попри ті <могильні> хрестики»); довкола («віночок із жовто-брудних цвітів, що ростуть попри камінях на подвір’ях»); вздовж («плоти попри дороги тріщали і падали»); за («взяла рискаль і копає, раз попри раз корчі розриває»); поряд («йдучи попри Вас»).

Попудити — тут: вдарити, перетягти, вперіщити («таков ковнев в мене попудила, що мнєсо вірвало»).

Порекло — прізвище.

Поривач — кочерга, коцюба.

Пороти — різати («чьо мене, брє, пореш без ножа?»); розтинати («на животі був хрест, бо навхрест пороли та позшивали»).

Порунтати — порушити, зачепити, взяти, вкрасти.

Порушливий — нечесний, шахраюватий, злодійкуватий («не будеш порушливий, а роботи не меш боятиси, та й тє найму»).

Порція — чарка горілки.

Посідзенє — засідання, збори.

Посісти — заволодіти, надбати, успадкувати («маєтків від вас не посів-єм» — майна від вас не успадкував).

По скобати — поскубти.

Посоловіти — засмутитись («і невістки розплакалися зі страху, а сини геть посоловіли»).

Постараний — старанний, працьовитий.

Постерунок — поліційний пост.

Поступованє — дії, вчинки.

Потакувати — погоджуючись, хитати головою.

Потенькувати — тьохкати, тремтіти.

Потручувати — підганяти з роботою («Семенко все бігав, все робив, що мама казала, і раз по раз потручував молодші сестри і казав, що дівки не знають нічого, лише їсти»); скеровувати в роботі («куда-м ті потрутила, туда подавав-єс си»).

Почітувати — думати, гадати, вважати («почітую собі на велику <зірку>, що це Настя, а на малі, що це Марійка зараз за нев»).

Пошибає гадка гадку — наздоганяє думка думку («гадка гадку рівно пошибає»; «гадка гадку пошибала»).

Пошити (хату) — перекрити соломою.

Пошта — пліткарка, сільська «поштарка».

Правдатися — сперечатись.

Правник — юрист, правознавець.

Преложоний — керівник, начальник, директор, управитель («мій преложоний хоче, аби-м пристала на єго віру»).

Пренумерата — передплата (на часопис).

Престол — трибуна, кафедра.

Прецінь — адже; проте, однак.

Прєтати — збирати, складати; заощаджувати.

Прив’язаннє — прихильність, симпатія; зв’язок.

Призвоїто — ґречно, пристойно.

Приказати — підтвердити.

П р и м і с т я — притулок.

Припадково — випадково.

Приперти — замкнути (когось); стулити (рота).

Припертись — також: зубожіти («геть нарід приперси, а на Великдень таки рідко котрий солонину має»).

П р и п и с, п р и п і с — певний порядок, установлений керівними органами держави, розпорядження, наказ, правило.

Припорпати — тут: поховати (буквально: закопати, зарити, загрібти, притрусивши землею).

Припочивок — перепочинок.

Припрятати — прибрати в кімнаті («припрячте в покою та готовте ліпший обід»).

П р и с п а — призьба.

Пристанівок — притулок.

Прихарити — прибрати, вимити, вичистити в приміщенні («мусиш завтра прихарити канцелярію»).

П р и ц е г а — присяга.

Прицєгати — присягати («мой, жінко, де ти мені прицє-гала? Ци на смітю, ци в церкові?»).

П р и ч і л о к — бокова частина даху («Господи, яка тогди буря зірвалася! Мені з хати цілий причілок урвало»).

Прімкнути — 1) втекти («нагнав коні та й прімкнув [від жінки]»); 2) всилити нитку в голку («нитки не прімкнеш, бо прірвеси»; «гли прімкнути вже-м не годна»); взагалі проходити крізь щось («а із губів єї не прімкнеся слово»).

Прісцєв-єс — тут: розтринькав, проциндрив.

Проводатор — тут: поводир, керманич (той, що веде).

Пролигати — проковтувати.

Пролупити очі — прокинутись («та й лише <вранці> очі пролупиш, то зараз тебе тота роса їсть»); отямитись і зосередитись на чомусь («Проць плюнув, пролупив очі й довго дивився на жида»); пильно вдивлятись («вночі то в кождий кут пролуплюю очі, ци де з кута не привидитьси»).

Про мене — виражає згоду (з відтінком байдужості) з чиєюсь думкою, бажанням, наміром («то йди про мене»).

Промикатись — пробиватись, прориватись, просочуватись, долаючи перепони, перешкоди («верещить, аж крізь вуха промикаєси»).

Пропінація — до 1875 р. монопольне право магнатів і шляхти на виробництво і продаж горілки.

Пропутати (гроші) — розтринькати, повитрачати.

Пропуцувати — протринькати, витратити.

Просікати — проступати, виступати (про воду, кров, сльози).

Проскрібований — виключний.

Протокол, протокул — також: слідство («я тобі буду казати, як на протоколі»).

Професор, професорка — вчитель, вчителька.

Проши, а проши — прошу, будь ласка.

Прошивка — мережка (на комірі).

Прошкробати — завинити, зробити щось не до ладу («чоловік боїтьси, аби щось не прошкробав»).

Проща — прощальна промова по вмерлому («отам коло воріт та піп прощі казав»).

П у г а — батіг («кроїли тіло пугами»).

Пудити — 1) мчати куди («сіла я в ту колію, пудить, гадаю, зараз буду його видіти»); 2) лякати кого (див. напудити, спуди-тись).

Пужівно — держак батога (пуги), кнутовище («люшні не показуй, бо вмре відразу, але пужівном настраш»).

П у к а т и — репатись («зростеш у службі, аж шкіра буде пукати від того росту»); розчахуватись («голова пукає начетверо»); лопатись, тріскатись.