Читаем Як Україна втрачала Донбас полностью

У статті Януковича «Три постулати опозиції. До чого прагне Партія регіонів», яка була надрукована на сторінках газети «2000» у жовтні 2005 року (№ 43), автор також писав про необхідність федералізації. Причому, як можна зробити висновок із назви статті, зміна форми державного устрою стала частиною програми регіоналів:

У березні 2006 року Партія регіонів здобула абсолютну перемогу на місцевих виборах у Донецькій та Луганській областях і отримала більшість у всіх міських, районних, селищних та навіть сільських радах. Програш у 2004 році згуртував донбаські політичні клани і зміцнив їхні позиції у базовому регіоні. Регіонали отримали у своє розпорядження необмежений ресурс, який дозволяв їм зробити мером або депутатом на Донбасі будь–яку людину, незалежно від її таланту та здібностей. Саме так Олександр Єфремов уперше отримав контроль над обласним центром, де раніше йому ніколи не вдавалося поставити «свого» мера У 2006 році вибори в Луганську виграв колишній военком, голова райради віддаленого та занедбаного Кам’янобрідського району Сергій Кравченко. Людина, яка завжди беззаперечно та слухняно виконувала волю свого патрона.

Завдяки тотальному пануванню на густонаселеному Донбасі регіоналам вдалося здобути перемогу і на парламентських виборах 2006 року. За підсумками голосування ПР отримала голоси 8,2 млн виборців (із них близько третини — на Донбасі) і сформувала у Верховній Раді найбільшу фракцію зі 186 депутатів.

Після цієї перемоги та через розбрат у «помаранчевому» таборі Януковичу вдалося зробити вражаючий камбек і вдруге очолити Кабмін. Там він спочатку начебто взявся втілювати ідеї розширення регіональної самостійності в життя. У вересні 2006‑го Янукович заявив, що в результаті реформи місцевого самоврядування в Україні з 2007 року буде скасовано державні обласні та районні адміністрації. Це означало ліквідацію вертикалі виконавчої влади, підконтрольної президенту.