Читаем Година Бика полностью

— Еге ж! Та яке це має значення для тих, чиї сліди мільйони років тому розвіялися пилом, не зберігши нічого, аби ми змогли зрозуміти, як і нащо вони знищили себе і все життя своєї планети!

У прохід між столиками ковзнула Айода — мовчазна й полум’яна, схожа на стародавніх дівчат Південної Азії, які носили в зачісках або за поясами гострі кинджали й сміливо послуговувалися ними, коли треба було захистити свою честь.

— Щойно я читала про мертві цивілізації нашої Галактики, — сказала вона низьким голосом, — не вбитих, не таких, які самознищились, а саме мертвих. Спадщина їхніх думок і справ, якщо вона збереглася, інколи може послужити небезпечною отрутою, здатною знищити ще незріле суспільство, яке сліпо сприймає удавану мудрість, або ж дорогоцінним досвідом міль-йонолітньої боротьби за звільнення із пут природи. Дослідження загиблих цивілізацій так само небезпечне, як ліквідація давніх складів зброї, що часом трапляються на нашій планеті. Мені хотілося б присвятити своє життя таким дослідженням, — тихо додала дівчина.

— Здається, ми відхилилися вбік від того, з чого почав Ларк, — сказав учитель.

— Пуна запитала неточно, — підвівся опасистий чорночубий юнак.

Він оглянувся на товаришів, більшість яких підняла руки, мало не підскакуючи з нетерплячки.

— Чи слід розуміти так, що нинішній розвиток суспільства- неодмінно або перехід у вищу, комуністичну, форму, або загальна загибель? І нічого іншого? — провадив він далі.

— Формулювання неправильне, Кімі, — заперечив учитель. — Не можна прирівнювати процес суспільного розвитку до двох шальок терезів. Серед відомих нам по Кільцю цивілізацій існують випадки швидкого й легкого переходу до вищого, комуністичного, суспільства. Ми щойно говорили про самознищення роз’єднаного світу, який досяг високого рівня наукового і технічного пізнання. Бували періоди тривалої паніки, згубних війн, що відкидали людство деяких планет назад, до злиднів і здичавіння. Починалося нове сходження, нова боротьба — і так кілька разів, аж поки продуктивні сили планети виснажувались і технічно деградували. Цю деградацію нащадкам доводилось виправляти віками, незважаючи на безмежну могутність вищої суспільної форми й поміч розуму Великого Кільця.

— Але й тут прихід цієї форми комуністичного суспільства був неминучий?

— Авжеж!

— Тоді я неправильно поставив питання, — після паузи сказав Кімі. — Чи відомі випадки, коли людство на якійсь іншій планеті досягало високого рівня науки, техніки, продуктивних сил, але не ставало комуністичним і не гинуло від нищівних сил передчасного пізнання? Чи багато таких винятків із загального закону розвитку, який, коли він загальний, повинен їх мати?

Учитель хвилину думав, опустивши очі на напівпрозорий зелений пульт кафедри, в якому під час лекції загорялися потрібні довідки й цифрові дані.

Дивовижна історія планети Торманс була сенсацією в пам’яті старшого покоління. Звичайно, про неї знають і його юні учні. Чимало книжок, фільмів, пісень і поем викликала дожиття епопея зорельота «Темне Полум’я». Тринадцять її героїв увічнені пам’ятником із сяючого червонуватого каменю на маленькому плоскогір’ї Реват, на тому самому місці, звідки почав свій шлях зореліт.

Аудиторія мовчазно чекала. Учні старших класів були достатньо треновані щодо витримки і самовладання: без виховання цих необхідних якостей людина не могла ні здійснити подвигів Геркулеса, ні навіть вдатися до них.

— Ви мали па увазі планету Торманс? — промовив учитель.

— Ми знаємо лише її! — хором відповіли учні. — А що, були й інші, на неї схожі?

— Я не маю конкретних даних, — учитель усміхнувся трохи розгублено, — я історик Землі й відаю про цивілізації інших планет лише в загальних рисах. Чи треба вам нагадувати, що для пізнання найскладнішого процесу історії інших планет потрібне дуже глибоке проникнення в суть чужих для нас понять економіки й соціальної психології.

— Навіть для того, щоб зрозуміти, добра чи погана цивілізація, несе вона радість чи горе, розквіт чи загибель? — озвався хлопчик, який сидів біля вікна й вирізнявся з-поміж інших серйозністю.

— Навіть для того, Міран, — підтвердив учитель. — Інакше ми не будемо відрізнятись од наших предків, швидких у діях і незрілих у судженнях. Я сказав вам про загиблі від лихого розуму планети, але ж були й інші світи, де ніхто нікого не вбивав, одначе розумне життя на них скінчилось, як казали в давнину, «природним» шляхом. Мислячий вид життя на цих планетах відмер, як відмирають неминуче всі види тварин, що змінюють один одного, і людина також, якщо вона знехтує пізнання біологічних явищ в історичному розвитку. Мешканці цих упорядкованих і прекрасних планет, вмираючи, залишали їх поколінням, для яких найбільш підходила та чи інша сукупність природних умов. Усі дані передавалися по Великому Кільцю, а заселення відбувалося після того, як відходили останні представники приреченої цивілізації і по Кільцю проносився сигнал смерті.