Читаем Brute force (СИ) полностью

- Кей, скажи мен, тльки чесно: мен можна довряти?

- Так. - кажу й з кам'яним обличчям, а всередин хмурюся вд того, наскльки рзко змнилася поведнка двчинки. - Чому питаш?

- Ти лицар...

- Н. - знову перебиваю , але Ханл продовжу, нби нчого не сталося.

- Значить просто плот. - констатувала вона, бездумно продовжуючи крутити гайки. - Невже я дйсно схожа на дурепу?

- Не сказав би я так.

- Але думав. - вона що, думки мо читати навчилася? - Не опирайся, я знаю, що це так. Я вже давно зрозумла, чому Лашура залишила тебе. до мене приставила не просто так. Ти не думай, що я слпа й нчого не бачу. Все до цього йшло...

- Стоп! - зупиняю , швидко закручую гайку в руках на мсце, доки кабна разом з нами не зрвалася донизу. - Продовжуй.

- А який сенс продовжувати?! - двчинка з криком метнула в мене ключем, але той зачепився за раму кабни й полетв у зовсм нший бк. - Роби те, що мусиш. Тльки швидко. - а у само такий вигляд, нби на ешафот ведуть.

- Не можу. - треба зараз же збити з пантелику, поки вона не наробила дурниць. - Ти викинула нструмент. Чим гайки тепер крутити? Руками?

- Досить знущатися над мною!!!

Ханл аж топнула ногою вд злост, але не втрималася на помост, й почала завалюватися назад. Довелося стрибати вперед крзь кабну й ловити двчинку, доки вона не впала. Так ми й завмерли: я стирчу з кабни, зачепившись ногами за раму за поясок тримаю Ханл. Сама ж вона висить над пррвою, впершись ногами у стапель, не ворушиться. Я аж руками вдчував пульс, настльки вона була переляканою. А падати тут далеко, метрв шсть, не менше. Розбитися - раз плюнути. Повльно затягую двчинку назад на настил сам вибираюся з кабни. Присдаю поруч оглядаю Ханл на наявнсть травм: руки трясуться, обличчя бле, зниц очей розширен. Схоже наша винахдниця боться висоти!

Я нчого не кажу й не роблю, просто сдаю на настил хитаю ногами, наче на якйсь лавц. Ханл деякий час дивиться на мене, пульс уповльнються, дихання вирвнються. В якийсь момент я помчаю, що вона розхитуться в такт мом ногам. В якийсь момент вона нахиляться надто далеко ... Я ледве встигаю зловити вдруге! Н, так дло не пде. Пдхопивши двчинку, перекидаю через плече й швидко з'жджаю по драбин вниз. Звдси вона вже точно не випаде. Хоча хто зна... Он - навть кров з носа пшла вд пережитого.

- То ти не будеш мене вбивати? - раптом запитала вона мене.

- Н. А чому подумала ти так?

- Просто... Та н, це пусте. Давай повернемося до роботи.

- Не так швидко! - нависаю, ловлю погляд трошки пдсвчую соб оч. - Чому так думала ти?

розказала мен Ханл усю свою сторю.

Ханл провела сво дитинство у майстерн бля станкв, тому про свою обдаровансть вона знала завжди. Спостергаючи за обдарованими, як щодня прижджали запускати двигуни, вона навчилася керувати механзмами, головне - розумла принципи х роботи. Батьки не хотли вддавати на навчання, адже це було диним джерелом заробтку в хнй глушин. Тамниця протрималася клька рокв, аж поки один з обдарованих не застав за роботою не доповв губернатору. В той же день вдправили до Академ. Прямо посеред навчального року. Будучи вихованою на вулиц, двчинка одразу зрозумла, що на не чека в Академ. З нею сталося те ж саме, що з Цересом: спочатку жарти, потм глузування, а пд кнець вдверте цькування однокласниками. з Лашурою вона зткнулася випадково. Ханл тод була настльки перелякана присутнстю високо особи, що абсолютно не запам'ятала змст хньо розмови. Двчинка уже встигла наговорити купу дурниць думала, що й от-от прийде кнець. Отямилася вона лише тод, коли Лашура сказала, що зацкавилася проектами запросила до себе в маток на наступний день, аби докладнше з ними ознайомитися. от же ж який каламбур: няких проектв не було навть в проект. Ханл за одну нч довелося з нуля придумувати бодай щось, що могло зацкавити молоду тод ще принцесу. Афера вдалася з тих пр Ханл тльки те й робила, що думала-думала-думала, що ще можна запропонувати. Мех був останнм перспективним, дуже дорогим проектом. Для його створення потрбно було знати механку, цлу купу супутнх наук, бути обдарованим, головне - вмти правильно мислити. Проект розроблявся дуже довго, нод доводилося починати з нуля. На борту Су-Ван навть збереглися клька обладункв, на яких Ханл вдпрацьовувала технологю мобльно платформи для лицарв. двчинка абсолютно не була впевнена, що зможе його закнчити. Тим бльше, що тепер увага новоспечено королеви до не зросла в клька разв. А коли до не приставили такого хорошого мене, побоювання перейшли на новий рвень. Вона одразу побачила, що у мене значно бльший досвд роботи з механкою. Додайте сюди обставити мо появи на борту Су-Вана та явн замашки убивц, в голов двчинки одразу складаться картинка лквдатора, який наближаться до сво жертви, вивча , а потм...

Якось так вона соб все це уявляла. Я ж вислухав, зврився з показами полграфу, виршив...

- Ти тепер все й розкажеш? - запитала Ханл, знову починаючи тремтти.

- Не розкажу за умови одн.

- Що ти хочеш? - двчинка нахмурилася, але серцебиття потроху заспокоювалося.

- Даси мен нформацю усю про лицарв, доступ до цих двох. - я вказав на мехи.